«Сандерс-Виноградів»: замовлення зростають і COVID цьому не перепона

Дивлячися на ситуацію, яка склалася на підприємстві ТОВ «Сандерс-Виноградів», починаєш розуміти, що найбільш дієвий шлях, аби пройти крізь економічні шторми і пандемії, – дотримуватися заклику «Не панікуй!». Уханський гість однаково стукає у браму кожного підприємства, кожного колективу і приватного дому. Через півтора року з початку пандемії трапилися відчутні зміни у глобальному житті, а в легкій промисловості вони стали ще помітніші. Для одних колективів це період вимушених відпусток, для інших пандемія взагалі стала вироком – роздрібна торгівля припинила роботу, партнери-замовники теж «самоізолювалися», тож заводи доводиться закривати. Як свідчить галузева аналітика Асоціації «Укрлегпрому», минулий рік ударив по всіх підгрупах підприємств, які працюють в цій галузі – порівняно з 2019 роком відбувся спад виробництва у текстильній, ткацькій підгалузях, у виробництві одягу й взуття. Нема попиту й замовлень – нема обсягів, людей доводиться відпускати.
Але на цьому тлі, як не дивно, зберігається зовсім протилежна тенденція – тому чи іншому підприємству надходять нові й нові замовлення, вони збільшуються, наростають як і в доковідні часи. Перед ТОВ «Сандерс-Виноградів» сьогодні стоїть та сама проблема, що й два-три роки тому назад – не вистачає кваліфікованих швачок, з якими треба весь наростаючий обсяг роботи виконати.
Чому ж українські підприємства, які працюють в однакових умовах, мають різний результат – одні закриваються, а інші додатково шукають додаткові ресурси?
– Так чи інакше, – пояснює причину генеральний директор ТОВ «Сандерс-Виноградів» Юхим Розентал, – на обставини повпливав COVID-19. У час карантину багато європейських і наших магазинів закривалися, працювали з перебоями, а тим часом потреба в одягові, білизні для ліжок не знижувалася, а навіть зростала. Магазини, які співпрацюють з нашими інвесторами, відчули цю потребу, особливо на тому фоні, коли мережа інших профільних магазинів помітно скоротилася. Наша продукція виявилася затребувана і це спонукає нарощувати потужності. Бо якщо втратити замовлення сьогодні, то завтра їх уже не повернеш. Знайдуться інші виконавці послуг.
Що робить виноградівський «Сандерс» для залучення працівників? «Зрозуміло, пропонуємо найвигідніші умови роботи, – каже Юхим Розентал, – а, крім того, шукаємо по Україні партнерів, які мають кваліфікованих працівників і обладнання, щоб виконати потрібні нам операції. Два такі підприємства є в нашому, тобто Берегівському районі, є одне аж на Сумщині і, сподіваюсь, скоро відбудеться кооперація з підприємством в Ужгородському районі. Таким чином зараз чисельність людей, які уже виконують замовлення, сягає 470 чоловік. Тим часом наше підприємство могло б працевлаштувати ще півсотні працівників.
– За винятком короткого періоду, – каже директор, – ми ні разу не зупиняли роботу. Так, ми запровадили жорсткі правила, які діють практично й донині – обов’язкова щоденна дезінфекція, перевірка температури кожної людини, кожної зміни, яка приїжджає на роботу автобусом. Ми проводимо тестування, для якого придбали високоякісні тестувальні засоби. Весь персонал, який займається економічними питаннями, бухгалтерію і т. п., був переведений на дистанційні умови роботи. Але робочий процес при цьому тривав, ми зберегли наш дружній колектив.

Давно закріплений блок заходів – умови праці й відпочинку

– Ми робимо все, щоб люди мали хороші умови роботи, – каже Почесний президент «Сандерс-Виноградів» Герман Зельманович Розентал. За його плечима 75 років трудового стажу, власне й сьогодні він виходить на роботу, приймає відвідувачів, дає поради молодшим колегам.
«За всі роки, відколи працюю керівником, – каже Герман Розентал, – я завжди нагадую – найбільша цінність для заводу є люди. «Сандерс-Виноградів» завжди ставив на перший план соціальні потреби працівників. І поточний рік не виняток. Ми виплатили тринадцяту зарплату за результатами попереднього року, вручили премії з нагоди Різдвяних свят, 8 Березня, щороку проводимо виплати з нагоди Великодня, до Дня легкої промисловості, який відзначаємо цього тижня. 1 червня організували свято для дітей наших працівників. За кожним працівником закріплені всі передбачені законом соціальні гарантії».
Це одні з кращих умов праці на підприємствах легпрому. До речі, це підтверджують і фахівці, які за роки роботи знають обставини по всій області і можуть порівняти ситуацію на різних підприємствах. Голова профспілки працівників Закарпатського легпрому, заступник голови ради профспілок області Магдалина Глушеня постійно моніторить ситуацію щодо умов праці на підприємствах, незалежно від того, чи є там профспілкова організація. «Сандерс» належить до тих підприємств,– каже заступник голови облпрофради,– для яких європейські стандарти давно вже є стовідсотковою реальністю. Це ми бачимо, приїжджаючи до керівника, який охоче ділиться з нами досвідом створення умов, облаштування робочих місць, організації відпочинку.
– Сьогодні успіх підприємства залежить від сміливості керівника, здатності взяти на себе відповідальність. Тому так і складається постковідна ситуація – такі підприємства як «Сандерс-Виноградів» та деякі інші забезпечені замовленнями, а інші перебувають у стані вичікування, коли їм перепаде якийсь шмат роботи чи взагалі виникне сприятлива ситуація. Особливо зараз дуже багато залежить від таланту керівника, – каже Магдалина Василівна.
Напередодні професійного свята працівників легкої промисловості Всеукраїнська асоціація «Легпрому» звернулася до уряду, а в області до голови облдержадміністрації Закарпаття відзначити кращі підприємства галузі. Президент-голова Асоціації «Укрлегпрому» Тетяна Ізовіт у цьому переліку назвала «Сандерс-Виноградів як одне провідних підприємств легкої промисловості України.
Зазвичай Почесний президент «Сандерс-Виноградів» дає влучні поради колегам як реагувати на сучасну ситуацію, оскільки, як відомо, Герман Зельманович завжди дуже чітко бачить ситуацію і рецепти подальшої роботи. Залучення інвестицій, впровадження технологій, створення умов для роботи – це одвічні рецепти, каже Герман Зельманович. Але для того, щоб був успіх, треба, щоб керівники почали вболівати за справу, «горіти»! Хотілося б бачити цей вогник і в директорів підприємств, і в представників влади, які сьогодні взяли на себе відповідальність.

Василь Горват