Як Софійка Костьо тубуси для «Мистецького донату» малювала

Софійці Костьо з Фанчикова всього 7 рочків. Вона найменша учасниця військово-волонтерського аукціону «Мистецький донат», який проходить на фейсбук-сторінці групи «Регіональні новини». Дівчинка власноруч розмалювала аж два тубуси з під мін калібром 82 міліметри і віддала їх на благородну мету.

Ми поспілкувалися з цією напрочуд комунікабельною творчою особистістю, аби познайомити її з нашими читачами.

– У школі я люблю всі предмети. Та завжди у вільний час сідаю малювати. Я – копія мами, бо вона теж в дитинстві любила малювати та ліпити різні мініатюрні фігурки з пластиліну. І завжди, коли я щось гарне зроблю, вона посміхається, обіймає мене і каже: «Молодець!». – розповідає Софійка.

– З малюванням технічно та матеріалами нам допомагає бабуся – керуюча виставковою залою «Імпасто» Валентина Костьо, а от з ліпкою пластиліну – більш по моїй частині. За професією я психолог. Зараз у відпустці по догляду за меншою донечкою, загалом працюю в школі. Проте я завжди тяжіла до творчості. На жаль, розвиватися в цьому напрямку не мала змоги. Проживали ми у Неветленфолу. Фізичне не було змоги приїхати до Виноградова на майстер-класи. Тож коли народилася Софійка, я бачила, що їй це подобається, я підтримала її. Тато в нас абсолютне не творчий, а більш практичний, технічний. Проте він бере участь у житті донечок і підтримує їх хобі, – розповідає мама Софійки пані Мар’яна.

Софійка не тільки гарно малює, а й вміє презентувати свої роботи. З неабияким завзяттям розказує про ідею та концепцію своїх робіт:

– У гостях у бабки Валі я зайшла у її майстерню. Вона малювала тубус, а один стояв поруч. Його я попросила намалювати. Бо завжди, навіть коли була маленькою, хотіла допомагати нашим воїнам. Я намалювала захисника і захисницю, а маленька дівчинка – їх донечка, обіймає батьків і плаче, бо не хоче відпускати на війна. Зобразила їх на фоні мирного блакитного неба та золотій пшениці. На другому тубусі я намалювала будинки, квіти, мирне небо, сонечко. Тут уже війна закінчилася, усі військові повернулися додому і щасливо живуть у своїх будиночках.

Віримо, що настане переможний мир і цей крайній тубус Софійки стане пророчим. Бо з таким підростаючим поколінням вільній, процвітаючій Україна бути.

Наталія КОБАЛЬ