Минулого тижня на сторінках всеукраїнських ЗМІ програмну допомогу угорського уряду етнічним угорцям Закарпаття назвали культурною експансією. При цьому поставивши під сумнів факт допомоги представникам нацменшин.
Здається, про угорсько-закарпатські відносини не припинять говорити, поки стоятиме світ. І першим каменем спотикання у цій дискусії посідає мовне питання. Мовляв, школярі, представники угорської громади Закарпаття не знають української мови.
«На території Закарпаття проживає 150 тисяч етнічних угорців. Української школярі майже не знають. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла, що у 2018 році в угорській громаді в Закарпатській області 67,5% учнів не подолали пороговий бал «склав/не склав» з української мови», – ідеться в матеріалі Каналу 24.
Однак, проаналізувавши відкриті публічні дані результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року, напрошується висновок, що подібні заяви головної освітянки країни не просто голослівні. Звинувачення етнічних угорців – це розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
У минулому 2018 році 38,4% випускників міста Берегова не подолали поріг 100 балів при здачі тестів з української мови та літератури. Так, у Берегівському районі цей показник суттєво більший і склав 68,3%. У місті Виноградів та Виноградівському районі, де також компактно проживають представники угорської нацменшини, показники становили 28,2% і 38% відповідно.
Результати невтішні. Однак невтішні вони не тільки у районах, де проживають етнічні угорці. Згідно з даними, оприлюдненими на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, понад 40% випускників не подолали 100-бального порогу і в районах, які вважаються українськими. Так, 40% випускників не склали українську мову і літературу у Хустському районі, 41,1% – у Перечинському районі.
То, можливо, проблема не в угорцях? Можливо, проблема у якості освіти, у різниці між якістю міської і сільської освіти?
Обурює таке відношення офіційного Києва і місцеве населення, і представників політикуму. Зокрема кандидат у народні депутати України Владіслав Поляк вважає, що звинуваченнями угорців міністерство прикриває власну неспроможність підняти якість освіти у Закарпатті.
«Кожного року після оприлюднення результатів оцінювання з української мови освітянка Лілія Гриневич починає звинувачувати школярів-угорців у незнанні державної мови. Не дивлячись на ситуацію ширше, не аналізуючи результатів учнів з інших районів, не дозволю цього більше робити! Якби вони у Києві глибше подивилися у корінь проблеми, то побачили б, яка прірва між знаннями учнів з міста і села. Це у нас мають виникати питання, чому міністерство освіти та обласний департамент освіти не можуть забезпечити наших дітей якісною освітою. Нема чого на дзеркало нарікати. Є проблема у якості освіти у міських і сільських школах. У селах катастрофічно не вистачає компетентних кадрів, бо ж всі, хто має хорошу освіту, масово виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. В цьому ж «заслуга» українського уряду, в якому і працює Лілія Гриневич», – зауважує Владіслав Поляк.
Прес-служба кандидата у депутати
Верховної Ради України
Матеріал друкується на правах політичної реклами
