Він засмічує посіви всіх польових культур, особливо просапних і зернових, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Його часто можна побачити на узбіччях шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях населених пунктів – всюди, де порушено природний рослинний покрив.
Шкідливість амброзії у регіонах її масового поширення надзвичайно велика. Це – зниження врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності пасовищ, засмічення врожаю, погіршення якості кормів, а також негативний вплив на здоров’я людей. Амброзія полинолиста поглинає удвічі більше вологи, ніж культурні рослини спричинює значне усихання та збіднення грунту. Розвиваючи потужну надземну масу і міцну кореневу систему, амброзія пригнічує культурні рослини і споживає із грунту велику кількість поживних речовин. Крім конкуренції за елементи живлення і вологу, амброзія впливає як на проростання насіння, так і на ріст та розвиток культурних рослин.
Рослини амброзії мають прямі жорсткі стебла, через які ускладнюється збирання зернових та інших культур сільськогосподарськими машинами, такими як зернозбиральні комбайни.
Амброзію полинолисту з повним правом можна назвати екологічно небезпечним бур’яном, адже пилок амброзії викликає у людей захворювання на амброзійний поліноз. У період цвітіння амброзії від нього страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них набрякають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, з’являються нежить та сльозотеча. У деяких, особливо сприйнятливих, людей амброзія може стати причиною виникнення бронхіальної астми, надто небезпечна вона для маленьких дітей. У надчутливих людей (алергетиків) пилок та інші частини рослин амброзії можуть викликати дерматит.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості (80–100 тис. шт. на одній рослині) і може зберігати свою життєздатність протягом близько 40 років. У вільні від шкідливого бур’яну регіони амброзія полинолиста може бути занесена із засміченим вітчизняним та імпортованим насіннєвим і продовольчим зерном, продуктами його переробки (соєвим шротом, комбікормами тощо), відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур (макухою соняшнику тощо), з сіном, соломою, силосом, у тому числі і з підстилкою у вантажних автомобілях, із розсадою та іншими матеріалами.
Для своєчасного виявлення осередків бур’яну фітосанітарні інспектори проводять планові обстеження земельних угідь. Усім громадянам – фермерам та іншим власникам земель – також слід проводити обстеження самостійно, при цьому потрібно враховувати, що в початкові фази росту (два-чотири справжніх листки) амброзія полинолиста дуже схожа на полин звичайний. Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої має поєднання агротехнічних, хімічних і механічних методів боротьби.
Агротехнічний метод: дотримання сівозміни, основний і передпосівний обробітки грунту, засівання вогнищ бур’яну багаторічними травами, які пригнічують ріст і розвиток амброзії. На землях, дуже засмічених нею, найкращим заходом очищення грунту від запасів насіння є використання чистого пару, а також беззмінний (упродовж двох-трьох років) висів озимих зернових культур із попереднім напівпаровим обробітком грунту.
Хімічний метод: застосування гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Гербіциди слід застосовувати у період, коли рослини амброзії перебувають у фазі двох-чотирьох справжніх листків. Пізніше дія хімічних препаратів істотно знижується.
Механічний метод: знищення амброзії шляхом виривання із коренем або скошування. Ефективне пізнє скошування – безпосередньо перед початком цвітіння, коли суцвіття вже утворилися, але ще не розкрилися (друга половина липня – початок серпня). Безсистемне скошування амброзії призводить до того, що рослина утворює бічні пагони біля основи стебла, які майже лежать на землі. Пізні скошування цих пагонів не знищать, і на них утворюється насіння.
Зазначені заходи будуть ефективними тільки у разі їхнього систематичного виконання протягом тривалого часу. Діапазон пристосування амброзії полинолистої дуже великий, а людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює сприятливі умови для її інтенсивного розмноження.
Рівень засміченості території України карантинними бур’янами, у тому числі й амброзією полинолистою, викликає глибоке занепокоєння екологів, лікарів, населення. Чистота довкілля та здоров’я людей – проблеми, задля вирішення яких нікому не можна стояти осторонь.
Населенню надають інформаційні матеріали про шкодочинність амброзії полинолистої та особливості розвитку й розмноження цього бур’яну і заходи боротьби з ним. Державні інспектори головних управлінь Держпродспоживслужби постійно надають консультації з питань карантину та захисту рослин, у тому числі і з питань, що стосуються небезпечного карантинного бур’яну – амброзії полинолистої.
Михайло ЧОНГОВАЙ, Михайло ГЛАГОЛА, Володимир ОРЯБКА, Ондрео РЕЗЕШ,
державні інспектори ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області
