ПОСМІХНІТЬСЯ у СОБІ і СВІТ СТАНЕ КРАЩИМ ДОВКОЛА ВАС! (з циклу статей «ПСИХОТЕХНІКИ САМОЗАХИСТУ»)

Вираз нашого обличчя – це дзеркало нашого стану в даний момент. Кожен рух думки відбивається на обличчі, кожна скороминуща емоція проявляється у вигляді мимовільного скорочення мімічних м’язів. Саме ці мімічні м’язи, які є мікроскопічними в порівнянні з м’язами  рук, ніг і тулуба, у рухових центрах головного мозку займають домінуюче становище. А головне – якщо наш настрій і почуття проявляються через них, то справедливо і зворотне твердження: змушуючи обличчя через міміку висловлювати будь-яку емоцію (почуття), ми можемо викликати цю емоцію до життя!

У попередній статті «СТАБІЛЬНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ ФОН і ЕМОЦІЙНИЙ МАЯТНИК» йшлося про важливість позитивного емоційного фону і його постійну підтримку. Так ось, навчившись надавати обличчю вираз щасливого спокою, або спокійної радості, як кому подобається, ми легко зможемо в разі зсуву маятника в негативну сторону відкоригувати свій настрій і поліпшити загальний емоційний фон, а також викликати до життя більш підходящі нам думки, причому зовсім, як кажуть, автоматично! Важливо й те, що кожен мімічний м’яз пов’язаний з якимись внутрішніми органами, і його розслаблення рефлекторно відіб’ється і на стані цих органів, природно, в позитивну сторону.
Найпростіша і водночас ефективна початкова техніка для створення стабільного позитивного емоційного фону називається «ВНУТРІШНЯ ПОСМІШКА». Її можна практикувати і вдосконалювати в будь-якому місці і в будь-який час. Але починати засвоєння краще у спокійному стані, зручно влаштувавшись у кімнаті, де нема зайвого шуму і ніхто Вас не потурбує.
Отож:
• розслабтеся, постарайтеся повністю заспокоїтися і ні про що не думати;
• повністю розслабте м’язи обличчя, уявляючи, що вони стають важкі та теплі, і, втративши свою напругу і пружність, як би «стікають» вниз в ледачій і приємній втомі;
• зосередьтеся на куточках своїх губ, так, щоб зі всіх м’язів і ділянок тіла відчувалися лише вони;
• уявіть (лише представте, не докладаючи м’язових зусиль), як губи починають злегка розсуватися в сторони, утворюючи дуже легку, майже непомітну посмішку.            .
Образна уява того, що ваші губи розтягуються в легкій посмішці, змусить мімічні м’язи вашого обличчя зробити спонтанну роботу, і на нім з’явиться вираз, який називається «дуновіння вітерця радості».
Відчуття радості і фізичні зусилля по створенню посмішки рефлекторно зв’язані між собою. Коли людина відчуває позитивні емоції, вона посміхається.
Але існує і зворотний зв’язок. Якщо людина розслаблена і повністю зосереджена на ідеомоторному русі куточків губ, характерному для зародження посмішки, то на загальному фоні розслаблення і спокою автоматично виникне відчуття тихої, спокійної радості. «Дуновіння вітерця радості» – це вираз обличчя, коли посмішка, що почала народжуватися так і не народилася, але міміка зробила свою справу і рефлекторно викликала витончене і приємне відчуття блаженства і внутрішнього спокою.
Стан розслаблення і внутрішнього спокою дуже важливі для початківців, які практикують «Внутрішню посмішку», оскільки відчуття радості, що зароджується, настільки витончене, що якщо у момент виконання вправи виникнуть досить виражені емоції тривоги або прийдуть на згадку відчуття, пов’язані з якимись недавніми подіями у вашому житті, то Ви просто не зможете виділити із загального галасливого емоційного фону «точку рівноваги» – фонове відчуття спокою і тихої радості.
Ваше обличчя при виконанні внутрішньої посмішки спокійне, розслаблене  і позбавлене емоцій, з губами, трохи розтягнутими в сторони в легкій, майже непомітній посмішці. Викликавши необхідний емоційний стан внутрішньої посмішки, постарайтеся гарненько запам’ятати його, щоб надалі, якщо доведеться займатися в умовах схвильованості і коли Вас відволікають, Ви змогли викликати його не лише розслабляючи  м’язи обличчя і подумки розтягуючи губи в посмішці, але і просто згадуючи цей мислеобраз, тобто, детально згадуючи свій стан і відчуття в мить, коли виконання вправи вам вдалося особливо добре.
Прагніть виконувати цю техніку як можна частіше, бажано щодня або принаймні один раз в день до тих пір, поки стан «Внутрішньої посмішки» не стане знайомим і звичним для Вас, і ви не зможете легко і швидко викликати його практично в будь-яких умовах, за винятком, звичайно, у стані сильного стресу.
Постарайтеся виробити звичку постійно відслідковувати забарвлення свого емоційного фону, коли ви знаходитеся у більш-менш спокійному стані. Як тільки помітите, що це забарвлення носить негативний характер, викличте у себе «Внутрішню посмішку». Це замінить негативний емоційний фон на позитивний.
«Внутрішня посмішка», як спеціальний прийом, ефективно використовується у бізнесі, побуті та інших сферах діяльності людини. Але про це детальніше можна дізнатися на  практичних заняттях.
Дякую за увагу. Далі буде ще багато цікавого!
З повагою Віктор Черніков,
інструктор з самозахисту ФЦ «Дарт»
(в статті використані матеріали школи саморозвитку і оздоровлення ШОУ ДАО)