ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ: КОГО І З КИМ ОБ’ЄДНУВАТИМУТЬ?

Останнім часом багато мовиться про децентралізацію влади, об’єднання місцевих громад у нові з метою сформувати спроможні, самодостатні територіальні громади, які б володіли відповідними матеріальними, фінансовими ресурсами, територією та об’єктами соціальної інфраструктури, необхідними для ефективного виконання покладених на їхні органи місцевого самоврядування завдань та функцій. Та населенню є незрозумілою суть об’єднання, його позитивні перспективи чи негативні наслідки. Ми вирішили попросити розплутати цей клубок незрозумілостей та недомовок людей компетентних – депутатів обласної ради. Першим зголосився Артур ІВАШКО. Тож пропонуємо нашим читачам його коментар. На наступну сесію обласної ради буде винесено близько 20-ти питань, але найбільш резонансним вважаю «Проект перспективного плану формування територій громад Закарпатської області». Думаю, мешканцям потрібно знати про деякі юридичні аспекти даної ситуації. У розділі 4 статті 85 Конституції України зазначено: до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Тобто, народні обранці мають право самостійно проводити адміністративно-територіальну реформу, та вони приймають закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». У статті 5 розділі 2 цього Закону чітко обумовлено, що ініціаторами об’єднання територіальних громад можуть бути сільський, селищний, міський голова, депутати сільської, селищної, міської рад, члени територіальної громади. Також у законі говориться, що держава здійснює фінансову підтримку об’єднання територіальних громад сіл та селищ шляхом надання об’єднаній територіальній громаді коштів на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку такої територіальної громади у разі, коли межі території новоутвореної об’єднаної територіальної громади повністю відповідають межам, визначеним перспективним планом формування територій області, який розробляється обласною державною адміністрацією.
У нашому випадку план перспективного формування розробила Закарпатська ОДА та подала на розгляд обласної ради, що, згідно закону, є її обов’язком. Але в цьому ж законі чітко вказано, що ініціаторами об’єднань мають виступати громади. Виникає запитання: що перше – ініціатива громад, чи плани влади? Також у законі вказано, що після об’єднання громад проводяться вибори до місцевих рад, а нам відомо, що восени на Україні мають проводитись чергові місцеві вибори. Наскільки доцільно галопом проводити реформу, щоб уникнути повторних місцевих виборів у випадку, якщо об’єднання громад завершиться після виборів? Як буде проводитись прописана у законі фінансова підтримка на об’єкти соціальної інфраструктури в умовах кризи? Чому жодних розрахунків фінансового характеру депутати не бачили? Яке майбутнє очікує на Закарпаття, адже існують проекти, згідно яких наш край може стати частиною нової, об’єднаної громади у складі під умовною назвою «Галичина»?
Та, напевно, читачів цікавить більш детальна інформація про план, що стосується об’єднання громад у Виноградівському районі. Його поділено на 3 громади. До Виноградова запропоновано приєднати Карачин, Підвиноградів, Фанчиково, Притисянське, Тросник, Дротинці, Матієво, Нове Село, Перехрестя, Вербовець, Чорний Потік, Пушкіно, Велика Копаня, Мала Копаня, Букове, Вилок, Великі Ком’яти, Боржавське, Шаланки, Онок, Широке. Другу громаду планують об’єднати довкола села Пийтерфолво, до якого приєднають Тисобикень, Форголань, Чепу, Гетеню, Затисівку, Чорнотисів, Холмовець, Неветленфолу, Оклі, Оклі Гедь, Ботар, Нове Клинове, Велику Паладь, Фертешолмаш, Дюлу. Третій округ сформується на базі селища Королево. Сюди ввійдуть такі села, як Веряця, Горбки, Новоселиця, Сасово, Теково, Гудя, Хижа, Черна. Тут слід зауважити, що при розробці плану, однією з умов об’єднання є врахування історичних, етнічних, культурних та ряд інших чинників. Якщо подивимось на громаду з центром у селі Пийтерфолво, то бачимо, що вона сформована з угорськомовних сіл нашого краю. Не зрозуміло, чому Вилок, який також є угорськомовним селищем, пропонується приєднати до громади Виноградова. Щодо виборчого округу, де я обирався депутатом, голови місцевих рад говорять, що їхні громади проти об’єднання. Причини різні. В одних випадках це – небажання успішних, самозабезпечених громад об’єднуватись із слабшими у фінансовому плані громадами. В інших випадках це погана інформованість населення про суть реформи. Вважаю, людям треба бути більш активними в цьому питанні і висловлювати власні думки хоча б соцмережах. Бо ж саме по собі укрупнення – це лише частина самої децентралізації і без передачі реальних повноважень, в тому числі і фінансових, воно є безперспективним.