На Закарпатті останнім часом набула неабиякого поширення така небезпечна багаторічна рослина, як борщівник. Наукову назву – борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden) їй надано на честь Д. І. Сосновського – відомого дослідника флори Кавказу. У цій місцевості жителі використовували молоде листя борщівника для супів та борщів, звідти її завезли в Україну.
«Гераклова трава», саме так нерідко називають цю рослину за високий зріст та велику надземну масу, становить загрозу здоров’ю людей, негативно впливає на місцеві екологічні системи та погіршує туристичну привабливість нашого краю.
Цикл розвитку борщівника Сосновського становить 2,5 роки. Вона може вирости до 3-5 метрів висоти, товщина стебла сягнути до 10 сантиметрів, довжина листків до 2-3 м. Коренева система у рослин добре розвинена, але у ґрунт проникає не глибоко: основна маса залягає у шарі до 30 см. З центральної бруньки на 3-5 році життя утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням, що розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто зустрічаються уздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається на великій швидкості, також сприяють розселенню насіння. Одна рослина здатна щороку давати від 15-20 тис., а в окремі роки і до 100 тис. життєздатного насіння. У ґрунті насіння борщівника може зберігати життєздатність 3-5, іноді 10-15 років. Якщо немає умов для цвітіння (через недостатню кількість поживних речовин, затінення, посухи або регулярного скошування), воно затримується. За таких умов рослини можуть жити до 12 років.
Борщівник зазвичай «оселяється» у легких за механічним складом ґрунтах з добрим зволоженням. Добре витримує низькі температури та посуху. Під снігом взимку витримує до – 40°С, а також заморозки до –10°С. Витримує затоплення до 30 днів. Більшість дослідників відмічає високу конкурентоспроможність цього виду. Рослина створює навколо себе особливу зону, навколо неї не росте навіть дерн. Це пов’язано з тим, що насіння борщівника містить ефірно-олійні речовини і смоли, які потрапляючи із насінням на поверхню ґрунту затримують проростання насіння інших видів рослин і цим забезпечують захист проростків борщівника.
На Закарпатті борщівник Сосновського утворює загрозливі зарості на берегах річок і потічків, узбіччях доріг. Він поширений також на деградованих пасовищах і покинутих полях, пустирях, сміттєзвалищах, нерідко росте у населених пунктах у парках, навіть, на клумбах.
Небезпека борщівника для здоров’я людини пов’язана із наявністю фотоактивних речовин, що під дією ультрафіолетового, зокрема сонячного, випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Борщівник також є контактним і дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже за п’ять метрів від рослини.
Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації №845 від 19.12.2018року «Про заходи щодо локалізації та ліквідації осередків карантинного бур’яну – амброзії полинолистої та багаторічної рослини – борщівника Сосновського, на території Закарпатської області протягом 2019 – 2022 років» затверджено план заходів щодо боротьби з цими небезпечними рослинами. Основна мета цих заходів є об’єднання зусиль та координація дій органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, установ та організацій, керівників підприємств, господарств різних форм власності для вирішення цієї проблеми.
Спеціалісти управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області розробили заходи боротьби з борщівником Сосновського з урахуванням його біологічних особливостей.
Найбільш доступним, простим методом знищення борщівника є викошування. Його необхідно проводити у кілька прийомів, оскільки пагони рослини активно відростають від кореневої системи і відновлюються проростанням насіння. Систематичне скошування не дасть рослині змогу зацвісти і утворити насіння. Більш результативною буде боротьба, якщо після скошування відсікти лопатою товсті корені на глибину 8-12 см, що забезпечує повне знищення рослин. Навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати, тому після скошування їх доцільно спалювати.
Ще одним методом боротьби з борщівником є випасання вівцями, великою рогатою худобою молодих рослин.
Не менш ефективним є застосування гербіцидів, яке доцільно проводити навесні на початку вегетаційного періоду. Проти борщівника рекомендують застосовувати гербіциди суцільної дії відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які можна придбати у торговій мережі спеціалізованих магазинів, в офіційних дистриб’юторів засобів захисту рослин. Зважаючи на те, що борщівник викликає опіки шкіри, всі роботи щодо його знищення необхідно проводити у захисному одязі.
При застосуванні гербіцидів необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил ДПС 8.8.12.001-98, затверджених наказом МОЗ України від 03.08.1998 р. №1 (п.п.9.6 п.9.6).
На берегах річок застосування засобів захисту рослин необхідно здійснювати з урахуванням вимог Водного кодексу України.
Покращити становище та досягти успіху у боротьбі з борщівником Сосновського можна тільки спільними зусиллями шляхом проведення відповідних заходів на своїх ділянках землевласниками та землекористувачами.
Михайло Чонговай, Михайло Глагола, Ондрео Резеш, Володимир Орябка, державні інспектори
