Завідуючу дитячим відділенням №1 Виноградівської райлікарні Лідію Киретів добре знають у районі, адже вона вже чотири десятиліття дбає про здоров’я найменшеньких жителів виноградова та району. Напередодні професійного свята ми зустрілися з досвідченим медиком, аби поговорити про роботу та життя.
– Родом я з Волинської області. Закінчивши школу із золотою медаллю, відразу вступила у Львівський медінститут на педіатричний факультет. 1974 року приїхала на роботу у Виноградівський район. Спочатку працювала в пологовому відділенні, потім три роки – на дільниці, відтак уже 37 років працюю на дитячому відділенні, 30 років з яких його очолюю. чоловік мій, дочка та зять теж лікарі, фах стоматолога здобуває і старший внук. А от син – адвокат, – розповідає про себе моя співрозмовниця.
– За цей період педіатрія у своєму розвитку пішла набагато вперед у відношенні до інших галузей. Це обумовлено тим, що змінилося ставлення до педіатрії. Так, якщо згідно державних показників 1981 року малюкова смертність складала 24,6%, то на сьогодні ця цифра становить 6,76%, – це майже на рівні Європейського показника. Нема і стафілококових інфекцій та гепатиту, які часто зустрічалися на початку моєї медичної практики. А в області Виноградівський район на першому місці – тобто в нас помирає найменше малюків у краї. і це незважаючи на те, що в нас доволі проблемним контингентом є 2 табори ромської народності, що у Королеві та Підвиноградові. Ми ж лікуємо дітей на 2-му рівні – при бронхітах, пневмонії, ГРВІ. У відділенні 45 ліжок, та у зимовий період кількість маленьких пацієнтів сягає і за 70-80. Тяжкохворих немовлят ми переводимо у реанімаційне відділення, де є дитячий реаніматолог Віктор Трикур, або ж відвозимо в обласну дитячу лікарню в Мукачево. Щороку в стаціонарі ми лікуємо по 1500 хлопчиків та дівчат від народження і до 2 рочків. На щастя, за останні роки діти в нас у відділенні не помирали. А от у будинку в Сваляві нещодавно відкрили реабілітаційне відділення, куди ми маємо змогу відправити дитину віком від 3 місяців до півтора року із соціально-незабезпеченої сім’ї, і вона може там перебувати на санаторному лікуванні. Цьогоріч ми направили на реабілітацію 6 дітей. Одну покинуту дитинку цьогоріч усиновлено.
– Звісна річ, найкращим є грудне вигодовування, та коли у матері нема молока, зараз є ряд сумішей. У нас у відділенні також діє молочна кухня для харчування маленьких пацієнтів. Відрадно, що медикаментами ми також забезпечені на 80% – крапельницями, ін’єкціями для надання першої медичної допомоги та лікування. Адже, на жаль, не всі дітки залишаються у відділенні з мамою. Без мами у нас 19 дітей, майже всі вони ромської народності. У ромів сім’ї багатодітні. Маючи вдома 5-10 сопливих дітей, коли принесе з пологового ще одне немовля, воно через кілька днів опиняється у нас у відділенні, заразившись від старших. Наразі у нас у відділенні двоє покинутих діток, котрими займається служба у справах дітей, – каже Л. Киретів. – Як на мене, з маленькими дітками найкраще працювати. Діагностувати хворобу зовсім не важко, бо як тільки до мене заходить мама з малям, уже з порога по зовнішньому вигляду видно, що з ним не так. А найбільшою нагородою за працю є ніжні посмішки маленьких сонечок, котрі додають наснаги та сил. Діти – це щастя, наше майбутнє.
Заввідділенням каже, що добре працювати, коли є підтримка з боку керівництва. Тішиться людяності та професійним якостям головного лікаря райлікарні Надії Онисько та заступника головного лікаря по охороні материнства і дитинства Ольги Довжанчук. З особливою повагою згадує Лідія Тимофіївна всіх своїх колег – лікарів, медсестер та молодший персонал, з якими їй легко працюється.
Як і годиться напередодні свята, завершила бесіду Лідія Тимофіївна на мажорній ноті: «У нас на відділенні хороший колектив, досвідчені медики залюбки передають досвід молодим колегам. Хороші лікарі Люба Пилипчинець, Катерина Маді, Олександр Заборовський, старша медсестра Леся Зеленяк. Тож щиро вітаю своїх колег та всіх медиків району з професійним святом. Зичу терпіння, наснаги, щастя та доброго здоров’я».
Наталія Кобаль
