Сучасне українське життя з його швидкими змінами, суєтними пошуками заробітків і кращого життя не дуже сприятливе для справжніх професійних династій. Але у лісовому господарстві Виноградівщини така надійна династія є. Її найстаршим представником є помічник лісничого Олександр Жолдош. А за його прикладом пішли працювати в лісову галузь син Ігор, племінник Віталій Токач, троє внуків.
Якщо ж по правді, то початок династії можна рахувати від його батька – Михайла Жолдоша, який починав свій шлях на лісозаготівлі у селі Керецьки ще в далекі повоєнні роки. Але у 16 років Михайло сильно пошкодив собі ногу і змушений був міняти професію – вивчився на педагога і все життя працював на освітянський ниві.
Проте, бажання трудитися в лісовому господарстві передалося синові. У 1975 році хлопці з Новоселиці Юра Савко, Вася Кочіш, Юра Густі і, власне, Олександр Жолдош вступили у Хустський лісотехнікум. Вчитися хотіли всі четверо і на навчання в сусідній райцентр добиралися пішки. Виявляється, якщо прямувати з Новоселиці через гору, то за годину можна вийти до села Крива, звідки до лісотехнікуму рукою подати. Подальша доля кожного з друзів і надалі пов’язана з лісом, кожен з них реалізував себе в лісничій справі.
Олександр Михайлович за 45 років роботи пройшов усі щабелі кар’єри лісівника, знає кожну стежину у лісах усієї Виноградівщини. Здається, ліс відкрив йому всі свої секрети, навіть ті, що ховаються під землею. І справді, Олександр Михайлович може детально розповісти і показати, де, в якому урочищі можна побачити стоянки кельтських племен (на узбережжі Тиси поблизу Малої Копані), де можна розкопати вали та насипи на місці проживання аварів (поблизу вершини Чорної гори), де жили племена даків. Запам’ятав це з розповідей добрих друзів-археологів, які сюди приходили, зокрема, вже покійного вченого В’ячеслава Котигорошка.
Якщо історичні пам’ятки пережили століття, то лісові насадження живуть більш динамічно. За 45 років відбулося чимало змін у лісових насадженнях, змінилася структура лісів, на місці старих дерев появилися нові цінні та перспективні породи. Цього року, наприклад, на території Затисянського лісництва, де Олександр Михайлович працює зараз помічником лісничого, запланували посадити дубові гаї на 4 з гаком гектарах. Місце обрали в урочищах «Діброва» і «Петрово».
Покоління дерев міняються, оновлюються, але незмінним залишаються площі лісів – понад 10 тисяч гектарів.
Олександр Михайлович запевняє, що зараз не має проблем із браконьєрами, проте загрожують довкіллю гори сміття, бруду та інших токсичних відходів людської діяльності. Пластикові пляшки, тепличні плівки, побутове сміття, які можна зустріти в лісах і річках. У часи його дитинства, згадує Олександр Михайлович, і він, і однолітки вірили, що не можна бруднити лісовий струмок, «бо мамка вмре». У ті часи можна було спокійно пити воду з лісових потічків, бо знали, що вода чиста.
За відмінну професійну роботу Олександр Жолдош має чимало відзнак, грамот, іменний годинник, як від керівництва галузі, так і від представників державної влади. Попри всі зміни, що відбуваються на наших очах, Олександр Жолдош упевнений, що ліс був і буде завжди, а, отже, роботи вистачить надовго і його молодшим колегам, і його онукам, які зараз проходять ази лісівничої справи.
Василь Горват
