У Закарпатській області у зв’язку з виявленням на теренах міста Ужгород нового карантинного шкідника Ясеневої смарагдової вузькотілої златки, а також її виявлення у прикордонному селі Берегшурань в Угорщині, що близько межує з пунктом пропуску «Лужанка» в Україні та у селі Стреда-Над-Бодрогом Кошицького краю східної Словаччини, що також межує з Україною.
В Україні ясеневу смарагдову вузькотілу златку вперше було виявлено у 2019 році в Луганській області. Попри запровадження карантинного режиму та проведення комплексу карантинних заходів, у 2023 році шкідник поширився на Київщину, а нині виявлений і на Закарпатті.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка – агресивний карантинний шкідник, здатний заселяти як здорові, так і ослаблені дерева. Найбільшу небезпеку становить для ясена, окремих видів в’язів та горіха. Також може пошкоджувати тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу та ліщину. Заселені дерева гинуть протягом 1–3 років.
Ознаки пошкодження дерева:
Морфологічні та біологічні особливості:
Жук смарагдово-зеленого кольору із золотистим, бронзуватим або фіолетовим відтінком, завдовжки 7,5–15 мм і завширшки до 3 мм. Яйця овальні, розміром близько 1 × 0,6 мм. Личинки сягають довжини до 3 см. Лялькування відбувається наприкінці квітня – у травні. Молоді жуки протягом 1–2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus — D-подібної форми, завширшки 3–4 мм.
Шкодочинність:
Переважно шкідник пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше — дерева в глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Личинкові ходи порушують живлення дерева, що призводить до його загибелі.
Способи поширення:
Ясенева смарагдова вузькотіла златка поширюється разом із транспортними засобами, вантажами, садивним матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом та дровами. Дорослі жуки можуть самостійно перелітати на відстань від 1 до 20 км. Акцентуємо увагу на тому, що на території району в процесі проведення візуальних обстежень Ясеневої смарагдової вузькотілої златки не виявлено, однак за якийсь час вона може зявитися завдяки природнім та техногенним процесам розповсюдження.
Основні заходи профілактики:
Михайло ГЛАГОЛА, Володимир ОРЯБКА, Ондрео РЕЗЕШ, – державні фітосанітарні інспектори
