Якщо бути мамою – високе покликання жінки, то Мати-героїня – це поважний і відповідальний статус, адже любов, увагу та турботу необхідно приділити всім членам багатодітної родини.
Корінна мешканка Дубовинки (присілок Королева) Любов Роспопа – мати сімох дітей, а також вона вже й бабуся чудових онуків. Для Любові Федорівни діти – і щастя, і радість, і щоденна нелегка праця. При всьому цьому героїнею жінка себе не вважає, а просто щодня дякує Господу за подароване щастя материнства і просить у нього здоров’я та доброї долі для кожної своєї дитини.
«Я в сім’ї була старшою, тому змалечку допомагала матусі в усьому – пильнувати молодших дітей, поратися по господарству, працювати на городі, – розповідає жінка. – Коли ж сама стала матір’ю, тоді глибше усвідомила, як нелегко було моїй мамі з цим усім справлятися. Мені ж більше пощастило, бо саме ненька допомагала виховувати наших дітей. А ще я безмежно вдячна своїм батькам, які допомогли нам збудувати власне помешкання».
Любов Роспопа каже, що завжди мріяла мати велику родину. І безмежно рада, що Бог їм подарував чотирьох синів-дубочків і трьох доньок-квіток. У народі кажуть, коли багато дітей, їх легше виховувати. Це дійсно так, переконана жінка, бо старші не лише доглядають менших, захищають їх, а й допомагають їм у всьому. Та й загалом, у купі і робота спориться. Адже, щоб забезпечити багатодітну родину всім необхідним, доводиться чималеньке господарство мати, за яким треба доглядати. Діти вміють і корову доїти, бо молоко в родині полюбляють. Мають власний чималенький шмат землі, де всіляку городину висаджують.
«Дітям не потрібно нагадувати, що треба зробити, – розповідає Любов Федорівна. – Вони самі знають, що і як краще має бути. Ми з дитинства привчали їх бути самостійними і вчитися давати собі раду в різних життєвих ситуаціях. Звичайно, ми з чоловіком завжди стараємося допомогти слушними порадами, настановами, але подальша доля – в їхніх руках. Діти вже дорослі і в кожного своя дорога, але вони часто діляться своїми планами, запитують, як бути в тій чи іншій ситуації, прислухаються до нашої думки».
У неділю та релігійні свята багатодітна мати не працює, а з усією родиною ходить до храму. На такі дні жінка старається приготувати багато смачненького, аби не стояти біля плити. Полюбляють традиційні українські страви: борщ, вареники, голубці. Відпочивати люблять вдома. Хоч мають родичів за кордоном – у Чехії і Америці, але Україна, де рідна хата і своя земля, – наймиліша.
«Коли в родині одна дитина, батьки можуть приділити їй більше часу. У багатодітній сім’ї їм цього може трохи бракувати. Та наші діти чудово це розуміють і не ображаються. Головне, що кожен із них серцем відчуває ту любов, яку ми їм щодня даємо. Інколи, на жаль, у сучасних сім’ях цього вкрай бракує. Адже не гроші і дорогі подарунки, а піклування, вміння зрозуміти, почути, допомогти, дати добру пораду чи просто обійняти свою дитину – це і є батьківська любов», – підсумувала Любов Роспопа.
Іван КОЗАК,
наш громадський кореспондент
