Історично християнський Великдень чи то Пасха святкувалась у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо відповідно до Євангелія Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
У перші століття християнства не було загально визначеної дати святкування Великодня. У різних громадах та церквах були різні традиції. Перший в історії розкол у християнській церкві виник у ІІ столітті, саме через дату святкування Великодня. У 196 році на Соборі в Римі було ухвалено святкувати Великдень у неділю, у той час, як на Сході – в Ефесі – у перший день Песаху. За відмову папа Римський Віктор І відлучив ефесян від церкви, проте пізніше скасував своє рішення, через велику опозицію у Західній церкві. На І Вселенському Соборі (325 рік) офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), оскільки починався Песах. Також у так званих Правилах Святих Апостолів (орієнтовна дата формування тексту – кінець IV століття) встановлюється, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення та не в один день з євреями. Тобто християнська Пасха немає співпадати з Песахом.
Оскільки євреї жили за місячним календарем, то для того, аби вирахувати християнський Великдень треба було вирахувати Песах. Для узгодження місячного та сонячного каленадрів було розроблено так званий Метонів цикл. Його автором є грецький астроном із Афін Метон. Місячний рік дорівнює 355 добам, у той час, як сонячний 365,25. Метон вирахував, що 19 сонячних років дорівнює 235 синодичним місяцям (синодичний місяць – повний цикл обертання Місяця навколо Землі, який складає 29,5 діб). Метонів цикл і застосовують до обчислення Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом. Песах завжди припадає на повний місяць.
Отже у християн Великдень настає у наступну неділю після повного місяця, першого після весняного рівнодення. Різниця лише у тому, що одні вираховують дату повного місяця та рівнодення за григоріанським календарем, а інші – за юліанським. Варто зазначити, що за григоріанським календарем живуть не всі католики, а тому Великдень по григоріанському календарю не варто називати католицьким. Ним, окрім римо-католиків, послуговуються ще й протестантські деномінації. Тобто календар не є виключно конфесійним маркером. Більше того, українські греко-католики, хоча і належать до Католицької церкви, все ж таки живуть за юліанським календарем.
Також не варто ототожнювати і православних виключно з юліанським календарем. По-перше, 9 із 15 помісних православних церков використовують новоюліанський календар (це коли Різдво співпадає з григоріанським, а Великдень з юліанським). Решта користується просто юліанським. А от Православна церква Фінляндії, що входить до складу Вселенського патріархату, святкує Великдень за григоріанським календарем.
При цьому юліанський календар має більшу похибку, ніж григоріанський. Варто розуміти, що весняне рівнодення та повний місяць, в обчисленні юліанського календаря, – це не астрономічні явища, а дати, які вираховуються. В дійсності, через недосконалість календаря (він має похибку, через яку з роками набігає різниця у декілька днів з астрономічним календарем), весняне рівнодення за юліанським календарем відстає на 13 днів, а повний місяць «настає» на 4 дні пізніше, ніж в реальності. Католицька церква, перейшовши на григоріанський календар усунула ці проблеми.
Візьмемо до прикладу цей рік. Астрономічно і за григоріанським календарем перший повний місяць після весняного рівнодення у 2020 році припадає на 8 квітня, тому Великдень святкується наступної неділі – 12 квітня. Відповідно до юліанського календаря, який дає похибку по місяцю на 4 дні, перший повний місяць після рівнодення настає 12 квітня, а Великдень святкується наступної неділі – 19 квітня. Якби астрономічно повний місяць був 7 квітня, то Пасха за григоріанським та юліанським календарями цього року би співпала.
Така незначна різниця (у тиждень) буває не завжди і залежить від знову ж таки повного місяця. Річ у тім, що для повного місяця є одна умова – він повинен бути не раніше за весняне рівнодення. Так ось, за григоріанським календарем рівнодення співпадає з астрономічним – 21 березня. За юліанським теж, тільки через похибку 21 березня це 3 квітня за сучасним стилем. Якщо ж повний місяць настане до 3 квітня, то користувачі юліанського календаря чекатимуть на нову фазу, у той час, як прихильники григоріанського святкуватимуть найближчої неділі. Саме це іноді призводить до того, що за юліанським календарем буває «пізній Великдень», наприкінці квітня чи навіть на початку травня.
Однак є і ще одна проблема. Оскільки єврейський календар місячний та складає 355 днів, то його місяці зміщуються відносно сучасного. Раз на три роки додається додатковий місяць, який урівнює сонячний і місячний календарі. У ті роки, коли місяць нісан починається пізно (у квітні), а повний місяць стається після 21 березня, виходить так, що Пасха за григоріанським календарем настає раніше за єврейську. Так було, зокрема, у 2008 та 2016, так буде у 2024 і 2027 роках.
Дмитро ГОРЄВОЙ, релігієзнавець
