Вже 4 роки Україна вкотре виборює своє право на незалежність. Весь цей період ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не замислюючись пішли боронити кордони держави. Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них і колишній учень нашої школи Золтан Балаж.
17 квітня в Королівській ЗОШ І-ІІІ ст.№2 відбувся мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальної дошки випускнику нашої школи, який загинув захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України Золтану Балажу. На заході були присутні поважні гості: представники влади селища та району, управління освіти, молоді та спорту, військового комісаріату, духовенства, батьківського колективу, громадськості, а також бойові побратими Золтана.
Освятив меморіальну дошку духовний наставник і хресний батько Золтана Балажа, військовий капелан, Народний герой України о.Іван Ісаєвич. У своєму виступі він наголосив на важливості виховання в учнів патріотизму, любові до рідної Батьківщини, а також закликав завжди пам’ятати своїх героїв, молодих хлопців, які віддали своє життя за наш мир і спокій, за щасливе дитинство наших дітей, за наше безхмарне майбутнє.
Зі словами вдячності батькам загиблого воїна перед присутніми виступив керівник апарату Виноградівської райдержадміністрації Ігор Вантюх. Він також згадав про подвиг нашого земляка та його побратимів.
Золтану Балажу було всього 22 роки. «Високий чорнявий юнак з великими глибокими чорними очима. Був вольовим, рішучим, прямолінійним, життєрадісним, працьовитим і трохи імпульсивним. Гарно малював, любив жартувати, мав золоті руки, добре серце і загострене почуття справедливості. Географічні диктанти завжди писав червоною ручкою на відривних аркушах», – пригадала у своєму виступі класний керівник Золтана Оксана Параска.
…18 липня 2017 року Золтан Балаж загинув у запеклому бою. Того дня він ніс бойове чергування в районі Зайцевого Донецької області, де отримав численні осколкові поранення під час потужного артилерійського обстрілу позицій. Золтан назавжди тепер залишиться героєм України та героєм рідного селища.
З теплими спогадами про мужнього, справедливого Золіка, як його називали бійці 128-ї бригади, виступив бойовий побратим Золтана Іван Луканський. Вразили присутніх зворушливі поезії, які прочитали наші учні: Микола Машіка, Вікторія Яким, Андрій Фодор, Наталія Деяк та Андріяна Довбак. Не стримуючи сліз, слухали учасники заходу «Журавлі» та «Пливе кача…» у виконанні дитячого шкільного хору, яким керує вчитель музики Вікторія Кочіш.
Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Зірка, що падає, – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Золтана спалахнула, відійшовши в 22 роки за межу вічності. Він залишив по собі вагомий спадок, так і не доспівавши, не долюбивши…Сумує за ним сім’я, сумує шкільна родина, сумує королівська земля…
Меморіальна дошка на фасаді нашої школи – символ безсмертної пам’яті про героя-односельця.
Відтепер щодня завжди усміхнений, яким був і за життя, 22-річний юнак зустрічатиме кожного на порозі рідної школи:
Адміністрація школи висловлює слова вдячності всім, хто був присутній на заході. Окрема подяка депутату обласної ради Федору Ісаєвичу, який за власні кошти виготовив мармурову дошку.
Оксана ОнучаК,
директор Королівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2
