Коли я дізналася, що в міській четвертій школі навчається дівчина, яка брала участь у п’ятому сезоні Х-фактору, вирішила обов’язково з нею поспілкуватися. Вікторія Колосова – звичайна українська школярка, яка приїхала до Виноградова з міста Макіївка. Її виокремлює від однолітків хіба що палке захоплення музикою та співом. Талант розгледіли педагоги школи мистецтв, а також активно підтримала родина – батьки та брати. Віка неодноразово представляла рідне місто на Всеукраїнському фестивалі «І знову зустріч», міжнародних «Зіркова хвиля» та «Планета мистецтв», де ставала лауреатом, а також брала участь у всіх мистецьких заходах, що проходили на теренах області. Творче майбутнє обіцяло багато перспектив, але всі плани в одну мить змінила війна, розпалена сепаратистами на Донбасі. Навіть не віриться, що колись у мирному шахтарському краї зараз точаться бої, а люди, що там залишилися, потерпають від вибухів мін і розривів снарядів. Коли батьки побачили, що ситуація загострюється, вирішили виїхати з Макіївки. Як би не було важко покидати рідну домівку, та життя і здоров’я дітей дорожче. Таке рішення батьки прийняли одразу після участі доньки в Х-факторі. Адже Віка цьогоріч закінчує школу, тому потрібно думати про подальше навчання.
Спочатку в родини була можливість пожити в Києві, потім переїхали в Міжгір’я, а з жовтня місяця мешкають у нашому місті в своїх виноградівських колег по авіамодельному спорту. Бо, крім музики, у Віки з’явилося ще й таке незвичне для дівчини хобі. На змаганнях серед моделей «Повітряного бою F2D» вона була першою у категорії «юніори». Залучив доньку до авіамоделізму тато, котрий давно цим захоплюється і мріяв, що старші сини підхоплять його естафету. Але так склалося, що саме Віці це найбільше сподобалося. Вона має численні нагороди, але наразі більше уваги приділяє навчанню в школі та додатковим заняттям, позаяк повністю змінила плани і вирішила вступати на факультет іноземних мов. Але запевнила, що співати ніколи не покине, навіть, якщо її основна робота ніяк з цим не буде пов’язана, бо це для дівчини не менш важливо, ніж майбутня професія.
Взяти участь у Х-факторі Віці порадили знайомі. Звичайно, цікаво все було побачити власними очима, відчути атмосферу і поринути в те, що творилося у знімальному павільйоні. Та найважливіше було почути відгуки членів зоряного журі. Хоча до цього в неї вже був досвід участі в масштабному телепроекті «Україна має талант». Тут вона пройшла кастинг, але на телевізійному відборі тільки Ігор Кондратюк підтримав юну співачку і запросив на Х-фактор. Ні Славі Фроловій, ні Владу Ямі рок не сподобався. Тож, під час відбору на Х-факторі вже не було страху ні від глядачів, ні від сцени. Насправді вона найбільше хвилювалася, яку оцінку дадуть їй судді, точного складу якого ніхто не знав. Але дівчина дуже достойно виступила, недарма зал аплодував їй стоячи. Найбільш лояльною до учасників була Ніно Катамадзе, досить прискіпливо оцінював виконавців Ваня Дорн, а от Сергій Сосєдов судив чи не найсуворіше. Але виконана нею композиція, що була надзвичайно популярна у 60-их роках «The house of Rising Sun» змогла схвилювати і його душу. Але співачка вважає, що саме вибір ліричної пісні з метою довести, що вона може бути різною, став фатальною помилкою, через що їй не вдалося переконати суддів і пройти до прямих ефірів. Та все ж Віка дуже вдячна долі за таку можливість – виступити на сцені Х-фактора, поборотися з кращими виконавцями країни, і вважає це хорошим уроком для себе.
Звичайно, я поцікавилася, чому така тендітна дівчинка віддає перевагу року? Віка сказала, що іншої музики вона не сприймає, лірику не любить і виконувати вдається найкраще саме рокові балади, що не кожній дівчині її віку під силу. Та й взагалі, як можна не любити творчість неперевершених і таких легендарних груп як «Scorpions», «Queen»?
Віка Колосова навчається в одинадцятому класі ЗОШ №4 іще з 25-ма учнями. Однокласники одразу прийняли дівчину в колектив, допомагають у навчанні, підтримують у всьому. Велику роботу проводять педагоги, класовод та психолог школи. У дівчини з’явилося багато друзів. Вони щиро радіють її успіхам, гордяться, що мають таку однокласницю. Уже брали участь у концертах та інших заходах, що проходять у школі. Дуже сподобалося гостям з Донеччини й наше привітне місто. Правда вони його лише бачили в осінньому та зимовому вбранні, але чули про неперевершену красу сакур і берегів Тиси, які сподіваються незабаром оцінити. Звичайно, дівчинка підтримує стосунки з колишніми однокласниками у Макіївці, котрим нині непросто. Адже вони залишилися, сподіваючись, що війна скінчиться, а зараз не зможуть зареєструватися на підсумкову атестацію, через що вступ до вишів їм буде закритий. Та найгірше, що військові дії не припиняються і невідомо, коли все скінчиться. У листопаді на свій страх і ризик поїхали за дідусем. Зі сльозами на очах покидали рідне місто. Та особливо вразило, що колись багаточисельне місто Донецьк стало майже пустим…
Тож найбільше, про що наразі мріє дівчина, щоб переміг здоровий глузд і дорослі доклали всіх зусиль для відновлення миру на українській землі.
Любов ТОКАЧ
