Ансамбль «Смерічка» вже 35 років дарує гарний настрій людям. Живі музики завжди славилися і ніколи не перестають бути модними. Так і цей веселий чоловічий колектив грає на весіллях, урочистих подіях, культмасових заходах… Я ж познайомилася з ними під час фестивалю «Угочанська лоза», де вони грали на подвір’ї Виноградівського лісництва. «Нас запросив сюди директор держпідприємства Василь Агій. Я давно знаю і поважаю цю людину, тож не міг відмовитись», – зізнався мені художній керівник Олександр Чурі.
Сам Олександр Людвигович народився і зростав у музикальній сім’ї. Разом з батьком та братом протягом 17-ти років грали в ресторані «Дружба» у Вилку, та коли ресторан закрили, пан Олександр вирішив створити свій музичний колектив і продовжити сімейну чоловічу справу. Музичну освіту чоловік здобув у Берегові, згодом у Виноградівському політехнікумі вивчився на електрика. – Раніше наш ансамбль грав у Вилку в ресторані «Європа». Співаємо українські та угорські народні і сучасні пісні. За період свого існування вже не раз змінювався склад музикантів «Смерічки», проте незмінним залишається одне – любов до музики, до пісні та позитивний настрій, – розповів мені керівник ансамблю. – Насправді за рахунок музики жити не можна. Для кожного з нас це не робота, а хобі для душі. Я, наприклад, працюю на фермерському господарстві «Кенеза» у Великій Паладі, виконую адміністративну роботу, при потребі – дістаю запчастини для техніки. Йосип Болаж грає на гітарі, Йосип Муржо на контрабасі, а скрипач – Іштван Болог, на акордеоні – Олександр Чалінгер. Всі вони мають підсобні господарства, вирощують різні овочі, тримають корови. А у вільний від буденних клопотів час беруть у руки музичні інструменти і заряджають життя позитивними нотами музики.
Життєвої енергії та завзяття музика додає і 65-річному керівнику Олександру Чурі. Коли з вуст їх слухачів лине дзвінка пісня, а ноги рвуться в танець – для самобутніх артистів це і є найвища плата за їх веселу гру.
Наталія ШАРКАДІ
