Усе життя моєї героїні пов’язане зі спортом. Насамперед, бо Наталія Кобрин виросла у спортивній родині Бучек – мама Олена Антонівна (нині покійна) працювала вчителем фізкультури у міській ЗОШ №2, а тато Сергій Михайлович у 4, 6 та 7 школах. Крім цього, вони були відомими тренерами жіночого футболу, а мама ще й баскетболу. Тож не дивно, що з дитинства Наталія полюбила цей вид спорту, зокрема, за динаміку, азарт і змагальний дух, притаманний йому. Її тренером була наша відома титулована землячка Єва (Болдог) Цірок, котра охоче ділилася зі своїми вихованками спортивним досвідом та знаннями, які накопичила протягом спортивної кар’єри, прививала їм любов до популярної гри – баскетболу.
Та після закінчення школи Наталія не одразу усвідомила, що її життя буде пов’язане саме з цим видом спорту. Адже вона з дитинства мріяла бути вчителем початкових класів. Але через певний час доля розпорядилася по-іншому. Тепер упевнено каже, що нинішня професія її сама знайшла. Наталії було 28 років, коли вона вступила в Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка на спеціальність «фізичне виховання». З 2005 року працює тренером-викладачем у Виноградівській ДЮСШ. «Спочатку мені дуже важко було – і вчитися, і працювати, а ще й двоє дітей підростали. Але, дякувати Богу, якось ми впоралися. Чоловік Федір підтримував і допомагав. Зараз син Михайло та донька Діана вже дорослі. До слова, 3 березня моїй доні виповнилося прекрасних 20 років, тож ми всі сердечно її вітаємо і бажаємо великого щастя. Не дивлячись на те, що діти відвідували спортивні секції, але професії собі обрали іншого спрямування. Вважаю – це їхнє життя і їм вирішувати, якою стежкою йти. Та все ще може статися і мій приклад цьому пряме підтвердження», – розповідає Наталія Сергіївна.
Так, не легко бути жінкою-тренером, а тим більше вправною господинею, уважною дружиною та люблячою матір’ю. Але все під силу, якщо є бажання, натхнення і сили працювати та виховувати наше молоде покоління фізично здоровим. А цього Наталії Кобрин не позичати. Її вихованки успішно виступають на районних та обласних змаганнях. Неодноразово вони ставали призерами, а також привозили найвищі нагороди чемпіонатів. Останнім часом здружилися з баскетболістками Тячева. Тож тепер між змаганнями на першість району та області проводять ще й товариські зустрічі. Це допомагає юним спортсменкам постійно бути, як кажуть у бойовій формі. Сьогодні Наталія Кобрин має 4 групи, де 76 дівчаток нашого міста оволодівають навиками захоплюючої і видовищної гри – баскетболу. Молодші займаються три рази на тиждень, а старші щодня. Вихованки не тільки приходять на заняття, щоб підтримувати свою фізичну форму. Наталія Сергіївна для них, як друга мама – коли треба вислухає, розрадить і обов’язково допоможе знайти вихід. Під час змагань вона підбадьорює дівчат, стимулює їх оптимістичний настрій з тим, щоб, виходячи на майданчик, гравці почували себе упевнено і були налаштовані на боротьбу. Дуже важливо, щоб гра приносила задоволення, але, при цьому, обов’язково слід пам’ятати про відповідальність, проявляти рішучість і командну згуртованість.
«Позаяк наша розмова відбувається напередодні жіночого свята, хочу щиро привітати свого наставника Єву Йосипівну, жіночий колектив ДЮСШ та своїх вихованок із настанням весни і побажати здоров’я, миру, кохання, успіхів на життєвій та професійній ниві», – підсумувала моя співрозмовниця.
Любов ТОКАЧ
