Із сім’єю Драгун познайомилася кілька років тому, коли їздила по «сільські вісті» у Вербовець. Найперше, що впало у вічі – капличка біля обійстя цього верховинського сімейства. Не менш зацікавив мене сад, де тягнули до сонця тендітні пагінці молоді саджанці яблунь. Ще тоді його господарі поділилися своїми намірами виготовляти натуральні соки. І ось ми знов зустрілися з Володимиром Михайловичем, котрий люб’язно погодився стати гостем редакції і розповісти про те, як їм вдалося втілити мрію в реальність.
– Наш батько все своє життя їздить за кордон на заробітки, понад 20 років мандруємо світом і ми з братом Михайлом. Бачимо, як живуть люди в економічно-розвинених країнах, виготовляють власну, екологічно чисту якісну продукцію, тож і самі вирішили спробувати зайнятися власним виробництвом. У торговій палаті України зареєстрували підприємство під родинним брендом нашого прізвища «Драгун». Звичайно, коли в суспільстві побутує споживальницький менталітет, розкрутитися на тому, аби власноруч виробляти щось своє, дуже не легко. Та й «пощастило» нам розгорнути власну родинну справу у період економічної кризи та соціально-політичної нестабільності… Проте, долаючи труднощі, з Божою поміччю ми все ж маємо змогу пропонувати українцям 100% натуральні соки. На жаль, у нас звикли пити концентрати, наповнені шкідливими для здоров’я емульгаторами. Першочерговим нашим завданням є не лише заробити гроші, а зміцнити нашу русинську націю цілющим нектаром природи, – розповідає Володимир Драгун.
– Слов’янська нація – землероби, це у нас в крові. Наш батько все життя мріяв займатися вирощуванням овочів і фруктів та мати власне «вітамінне» виробництво. Оскільки родом ми з Тячівщини, а там гориста місцевість і не дуже родючі землі, та й клімат холодніший, вирішили оселитися на низовині. Тепла, лагідна погода Виноградівщини, рівнинний ландшафт та родючі землі припали нам до душі. У 1999 році побудували хату у Вербівці, а через 9 років на присадибній ділянці посадили яблуневий сад. Тепер висадили резистентні низькорослі дерева, котрі не потребують хімічної обробки. Тут нам допомогли садівники з Чехії. Це процес довготривалий, адже перший урожай ми отримаємо лише через 5-6 років. Наразі у нас засаджено близько 10 га яблунями, черешнями, грушами та сливами…Останні три роки погода надзвичайно засушлива. Щоб дерева не засохли і порадували гарними врожаями, ми встановили крапельний полив. Для виготовлення соків переважно купуємо яблука з колгоспних садів Хустщини та Тячівщини, які ніколи не мали хімічної обробки, – продовжує розповідь мій співрозмовник.
Основними споживачами своїх соків ця родина вважає дітей. Бо ж здорова нація – це запорука успіху. Під торговою маркою «Драгун» виготовляють переважно соки яблучні, яблучно-грушеві, а восени вводять у виробництво яблучно-морквяні та дует яблука й червоного буряка. Обладнання для виготовлення соків у них невелике, пересувне, тож справляються власними силами. Проте планують розширювати виробництво, а, отже, і наймати працівників на сезон. Володимир Михайлович каже, що торік вони вичавили 15 тис. літрів соку. Реалізують його у Києві. А от на території області ласують чудо-напоєм школярі у літніх оздоровчих таборах відпочинку. Позаяк родина спортивна, тому й основну увагу приділяють спорту, здоровому способу життя підростаючого покоління. Переконані, що соки дають можливість забезпечити дітей всіма необхідними для повноцінного розвитку вітамінами та мікроелементами.
Щонеділі та на свята ходити до церкви, сповідувати основні християнські цінності – пріоритети родини Драгун, що передаються з покоління в покоління. Любов до Всевишнього, як і годиться людині віруючій, демонструють повагою та турботою до оточуючих. Допомагати людям – їх основне життєве кредо. Зокрема, займаються благодійністю: не лише соки розвозять по дитбудинках краю, а й надають сиротинцям практичну допомогу. Так, для Вільшанського дитбудинку закупили близько 200 ліжок. Фінансово допомагають на лікування хворим дітям. Проте про благочинність Володимир говорить неохоче, бо ж разом із батьком та братом воліють робити добро мовчки. Не менш славетною в їх родині є мама – відома у краї поетеса Юлія Драгун, у творчому доробку якої вже 10 дитячих збірок. Тож разом всі вони дбають про фізичне, духовне та морально-естетичне виховання нації.
На жаль, соки марки «Драгун» зараз продають лише в одному магазині Ужгорода і кафе Виноградова. Проте є змога замовити їх по телефону, вказаному на упаковці. Володимир Михайлович щиро вірить, що найближчим часом вони збільшать ринок збуту і оздоровлюватимуть своїми фірмовими соками «Драгун» всіх любителів екологічно чистої, 100% натуральної продукції.
Наталія Кобаль
