Світає, на річці легкий туман. І лише поплавок стиха хлюпає, заманюючи рибу… Якщо після цих слів ви не полишили все й не побігли за вудкою, то ви – не справжній рибалка. А от для королівчанина Карла Дорі риболовля – не просто хобі, це невід’ємна частина його життя.
– З дитинства люблю рибалити, – розповідає Карло. – Бо дуже любив ходити на Тису й на інші водойми, де є риба. Коли мені виповнилося 6 років, я вже тоді спіймав свій перший трофей. Ніколи цього не забуду. Ми прийшли з братом на Тису, де було багато досвідчених рибалок, але риба, як кажуть, не йшла. І от мені дали найгіршу вудку і місце на березі – й забули про мене. А через деякий час я витягнув рибину майже кілограмової ваги, але так, що ледь і сам не впав у ріку. На радощах схопив свій перший трофей і стрімголов помчав додому…
Коли Карло Дорі розповідає про риболовлю, його обличчя ніби ясніє, в очах загорається вогник радості та щастя, як буває з людиною, яка веде мову про найдорожче. І правда, як тільки-но є сприятлива погода – він відразу ж вирушає до водойми. І навіть, коли ще всі люди сплять, Карло, знаючи, що невдовзі треба йти на роботу, все одно встигає вдосвіта піти ще й на риболовлю. А особливо йому подобається його хобі навесні, коли сходить сонечко і є можливість посидіти з вудочкою на річці зранку до вечора.
Уявіть собі лишень: і коли на гачок ловиться маленька рибка, враження – ніби спіймав здоровенну щуку. Навіть тоді адреналін зашкалює. Найбільша ж риба, яку спіймав Карло – величезна 7-кілограмова щука, а от мальки він відпускає. Адже для справжнього рибалки головне – атмосфера і насолода від самого процесу риболовлі, а не тільки здобутий трофей.
А щодо рекомендацій для новачків, то ловити рибу можна не тільки на, так би мовити, рибних місцях, а й на різних водоймах, бо водиться вона скрізь. Важливо підібрати до неї «ключик», добру наживку. Головне ж – не ловити рибу мішками, пам’ятати й про її відтворення, про день завтрашній та про майбутнє. Аби й з плином часу риболовля приносила задоволення справжнім рибалкам, для яких вона дійсно є частиною життя.
Іван КОЗАК,
наш позаштатний кореспондент
