Новоселицький ліцей Тячівського району є особливим місцем для родини Драгунів. Тут навчалися їх батьки, а 2024 року відкрили Літературний музей імені Юлії Драгун, – членкині Спілки письменників України, відомої легендарної поєтки-піснярки, прозаїкині, драматургині, фольклористки і казкарки, етнопедагогині і оповідачка цікавих легенд та переказів.


Нещодавно тут відбулася значуща подія – за участі Михайла Івановича, братів Володимира та Михайла Драгунів урочисто відкрили відреставрований спортзал. При вході на стіні вивіска: «Проєкт реконструкції спортзалу реалізовано в 2026 році за фінансової підтримки благодійного фонд імені Юлії Драгун, а також Володимира та Михайла Драгуна». Школярі вітали гостей хлібом-сіллю та розважали змістовною спортивно-концертною програмою.

– У нашому ліцеї навчається 546 дітей, 6 з котрих – із особливими освітніми потребами. Звісно, що для повноцінного розвитку хлопчиків та дівчат уроки фізкультури і спорту є вкрай важливими. А спортзал у нас був у жахливому стані. Щодо фінансової підтримки від Нересницької громади, враховуючи ситуації в державі та фінансове становище, нам довелося б чекати невизначений термін. Тож я звернулася по допомогу до засновників благодійної організації «Фонд імені Юлії Драгун». Дякувати Богу, вони відразу відгукнулися. Ми їм щиро вдячні за допомогу та підтримку. До того ж під час урочистого відкриття Володимир та Михайло Драгуни подарували нам спортивний інвентар – м’ячі, волейбольну сітку та спортивний мат, – розповіла нам виконуюча обов’язки директорки Надія Грись.

Варто зазначити, що спортзал у Новоселицькому ліцеї – єдиний у Нересницькій громаді. Тож різні районні змагання між учнями освітніх закладів тергромади проводитимуться саме тут. Тому й не дивно, що під час урочистостей, «Фонд імені Юлії Драгун» та її сини Володимир і Михайло отримали аж дві подяки – від тергромади, а також працівників та учнів ліцею. Цей ліцей відкрито у 2012-му році і відтоді проводився лише косметичний ремонт, а от капітальний спортзалу – вперше.

Цього разу Драгуни інвестували не просто у спортзал, а в здоров’я і розвиток дітей. Дай, Боже, аби їх майбутнє було мирним.
Наталія Кобаль







