Підвищення цін на житлово-комунальні послуги в Україні дедалі частіше згадується у заявах представників влади. Про необхідність перегляду тарифної політики говорять як у Національному банку, так і в уряді. Що саме може змінитися та коли — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Низькі тарифи — невигідні державі?
Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. За його словами, різкі цінові стрибки, зокрема комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки. “Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, — пояснив він.
На думку представника Нацбанку, субсидіювання цін на комунальні послуги є дорогим для держави. “Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати”, — певен Ніколайчук. Натомість, на його думку, більш передбачувана тарифна політика допоможе державі краще планувати витрати. До слова, НБУ у своїх інфляційних звітах постійно рекомендує не відкладати занадто далеко повернення ринкових цін для населення на житлово-комунальні послуги.
Ціна на електрику може зрости
Тим часом в уряді прогнозують подальше підвищення вартості електроенергії для населення. Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки ціни на електроенергію для побутових споживачів (з грудня по грудень відповідних років) щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Як повідомило видання “Економічна правда”, про таке йшлося в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на 2026-2028 роки.
У липні цього року в листі про наміри до керівництва МВФ українська влада вже заявляла про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги. Однак з уточненням, що це відбудеться лише після закінчення війни. “Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни”, — йдеться в документі.
Від березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас мораторій не поширюється на вартість електроенергії. Вже під час повномасштабного вторгнення тариф на світло для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Така ціна мала діяти до 30 квітня 2025 року, проте зміни у вартості електроенергії для населення відтермінували до осені. “Уряд продовжує дію ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків) на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом — 4,32 грн за кВт⋅год”, — заявив у квітні цього року тодішній Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Чи виправдане підвищення?
Експерти також не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости. “Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 грн, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 грн щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 грн”, — пояснює Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.
На його думку, підвищення, ймовірно, торкнеться не лише електроенергії, а й газу, опалення та води. “Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно “помірного” зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки”, — певен Попенко.
Крім того, за словами експерта, економічної необхідності підвищувати тарифи на газ і електроенергію немає. Адже поточний тариф повністю покриває витрати Енергоатому та обленерго.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також поділяє думку, що зміна тарифів нині є недоцільною. “Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів”, — сказав Харченко.
Борг українців за оплату ЖКГ, про який згадує Харченко, за даними Держстату уже сягнув 106,6 млрд грн. Найбільше заборгували за тепло та гарячу воду — 35,2 млрд грн, за газ українці не доплатили 32,3 млрд грн, за електроенергію — 17,1 млрд грн, за холодну воду — 10,2 млрд грн; за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн, за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
