На найвищій точці Замкової гори в Королеві здіймається кам’яна вежа. Її помітно здалеку, але і з неї вдкривається для огляду величезний простір лівобережжя Тиси на південний захід від Королева у бік Румунії. Власне, тут починається неозора, рівна, як стіл, Придунайська низовина, яка пролягла на тисячу кілометрів через всю Угорщину аж до Белграда.
Вежа виконувала тільки функцію спостереження. Дослідники припускають, що тут зберігалися і порохові запаси оборонців замку.
Верхню її частину оточувала по периметру крита дерев’яна галерея (подібна збереглася на Невицькому замку). Звідти сторожа могла своєчасно помітити наближення ворожої навали – саме з цього боку полюбляли нападати турки і татари. А ще вартові попереджали господарів замку Ньолаб Переніїв про прибуття поважних гостей із Трансільванії та Угорщини. До їх приїзду встигали належно підготуватися, в тому числі засипати трояндами( rózsa – угорською) головну вулицю села, яка завдяки цьому і має в народі назву Ровжаш (зараз вулиця Злагоди).
Дослідники припускають, що тут зберігалися і порохові запаси.
Для побудови цієї вежі запросили каменярів аж із Хорватії, бо тодішні мадяри з каменем працювати не вміли. Камінь хорвати довбали прямо під місцем будівництва, де утворився впоперек гори свого роду додатковий оборонний рів десятиметрової глибини. Скріплювали мур вапняно-пісковим розчином. Легенда розповідає, що у розчин для міцності додавали курячі яйця, які мусіли приносити місцеві селяни, але насправді тими яйцями харчувалися самі будівельники.
Побудовану вежу хорвати назвали «Ne boj se» – Не бійся. Перенії цією назвою користувалися аж 200 років до самої загибелі замку, так і не переклавши її на мадярську мову «Ne félj» (не фий). Існувала версія утворення такого найменування, виходячи із суто спостережних функцій вежі, адже зброї вона не несла і боятися її ворогам не випадало. Однак насправді хорвати, щирі католики, обрали для назви біблейську фразу, яка у тексті Святого Письма повторюється 365 разів, як днів у році, тому що Бог готовий підтримувати і зміцнювати людину кожного дня. До прикладу цитати із Святого Письма – «Не бійся, я з тобою», «Не бійся, просто вір», «Не бійся, земле»…
До руйнації її приклалися червоноармійці-визволителі, які заодно знесли і трьохсотлітню каплицю поряд з Nebojszá (ця форма написання збереглася в мадярських джерелах). Нібито ці споруди були добрим орієнтиром для ворожої авіації. Долучилися до цього і місцеві жителя, які в кінці 1940-х років активно розбивали древні стіни і везли уламки для спорудження власних осель.
І сьогодні горді руїни стародавньої вежі височать над селищем, немов промовляючи кожному королівчанину: – Не бійся, історія віків – з тобою!
Михайло ЧУХРАН
