Щоранку, йдучи містом, цивільні чоловіки посмішкою вітають військових жінок. Захисниці поспішають на службу. Шикування, стройові огляди, заняття у парку, обслуговування техніки – ось їх щоденні трудові будні. Незабаром виїзд в зону ООС. Бойові чергування, важка артилерія протягом дев’яти місяців. Обов’язки та вимоги на рівні з чоловіками. Жінки – складова сильного, незламного військового духу. В цьому вже немає сумніву. Адже не перший рік жінки приймають участь у бойових діях на сході країни.
Чому вони обрали для себе цей шлях? Проміняли підбори на берці, клатчі на зброю в руках. У кожної свої причини. Цивільне життя залишилось позаду – це факт. Учорашні журналісти, політологи, продавчині перетворились на командирів відділень, радіотелефоністів, медиків та кухарів. Щодня своєю старанною працею та самопожертвою вони доводять свою значимість в армії. Служать на благо українському народові. Командири заохочують їхні старання.
Всі військовослужбовці жінки артилеристи, від офіцера до солдата, пишаються службою у 128-мій гірсько-штурмовій бригаді.
Марія Вітвіцька, студентка ТНПУ імені Володимира Гнатюка
НА ФОТО: артилерійський дивізіон 128-ма гірсько-штурмова бригада лейтенант Мар’яна Тяжкун, молодший лейтенант Віта Зіневич, молодший сержант Рената Борисова, старші солдати Руслана Костроба та Марія Шаркезі, солдати Марія Вітвіцька, Тетяна Таран, Ангеліна Рудь.
