Мова рідна, колискова

Щороку 9 листопада в Україні відзначають день української писемності та мови. За православним церковним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця (1056-1114 рр.), котрий був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Саме цього ченця Києво-Печерського монастиря вважають упорядником (за іншою версією – автором) «Повісті минулих літ».
Цього дня в усіх школах проводять тематичні патріотичні уроки, під час яких вчителі оспівують учням красу солов’їної. А з 2000 року на «Українському радіо» традиційно відбувається радіодиктант національної єдності, до якого можуть долучитися всі бажаючі.
Споконвічно мова вважалася не тільки вербальним елементом спілкування, а й душею народу. Відрадним для нас є той факт, що 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі зібралися представники від кожної нації. Міжнародне журі проводило конкурс краси й мелодійності мов світу. Оцінювалася краса звучання, представники прослуховували тексти різними мовами. В результаті по звучанню: на перше місце вийшла італійська мова, на друге – українська, на третьому місці опинилася французька, на четвертому – турецька, на п’ятому – англійська.
Згідно досліджень вчених, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. Проте переконані, що з часом їх стане набагато більше, адже словотвір продовжується й нині. Згадаймо хоча б сучасне запровадження в українську мову фемінітивів, які 22 травня Кабмін схвалив, внісши правки у правопис української мови у новій редакції (фемінітики – це іменники жіночого роду, які називають жінок за різними характеристиками: родинними зв’язками, національністю, професією, посадою тощо. Наприклад, українка, солдатка, журналістка, учителька, продавчиня, верстальниця, прибиральниця, письменниця, депутатка).
Та все ж, заглянувши в історію, у кожному столітті наша мова терпіла наругу та зневагу від тих країн, під ігом якого перебувала вся держава. На Закарпатті, зокрема у нашому Берегівському районі, де майже половина населення є угорськомовним, популяризація державної української мови є вкрай актуальною. І йдеться геть не про мовну дискримінацію нацменшин, а про дотримання Конституції України, де в статті 10 чітко зазначено: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Тож шануймо рідну мову, колискову, і не тільки в день її свята. Пам’ятаймо, що її мелодійність та багатство – надбання наших предків. За неї проливали кров козаки, згодом – наші діди та прадіти, а сьогодні – воїни АТО-ООС.
Будьмо патріотами – спілкуймось українською!

Наталія Кобаль