Вузькоколійка на Закарпатті побудована на початку ХХ століття як частина великої системи залізниць, що належали європейському товариству під’їзних шляхів. Були часи, коли загальна протяжність мережі вузькоколійок була чи не найдовшою у Західному напрямку. Зараз це одна з трьох в Україні діючих ділянок колії. Таким чином і досі ми можемо користуватися вузькоколійкою, яка курсує маршрутом Виноградів – Хмільник – Берегово. Дуже добре, що дотепер збереглася високопрофесійна команда залізничників, які відмінно справляються з усіма труднощами поточного утримання вузьких колій, наявних технічних засобів та тягового рухомого складу. Яким чином вдається це в умовах суцільного дефіциту, відомо тільки начальнику місцевого оборотного депо Володимиру Сідашу та його заступнику, керівнику ПЧ-6 Сергію Ковалю та їхнім підлеглим. Зразу помітно, що залізничники люблять свою справу, ставляться до неї з особливим трепетом.
Наразі вузькоколійкою здійснюються в основному пасажирські перевезення за напрямками Виноградів – Хмільник. Серед пасажирів є діти, студенти, пенсіонери та найчисленніша їх категорія – жителі навколишніх сіл, які їдуть зранку на ринок із сільськогосподарською продукцією. Прикметно, що місцеві пасажири шанують спорядження «малого поїзда» – усі двері та вікна у вагонах в хорошому стані, системи опалювання справні, туалети чисті. Це й не дивно, адже ця вузькоколійка допомагає їм виживати у нинішній складний час.
Вузькоколійка популярна і серед туристів, особливо іноземців, яким дуже подобаються поїздки по мальовничому Виноградівському району у невеликих, майже дитячих вагонах. Дуже багато жителів району їздять на вихідні з дітьми вузькоколійкою, щоб побачити неймовірну красу, яка вже більше століття була і є серед нас.
Іван КОЗАК,
наш громадський кореспондент