Статистика вивчає реальний стан справ

У всі часи статистика відігравала важливу роль. Тому в органах державної статистики працюють висококваліфіковані фахівці. Хоча традиційно ця професія вважається жіночою, але поряд із прекрасними половинками тут успішно працюють й представники сильної статі. Вже 10 років трудиться у відділі статистики Виноградівського району фахівцем з інтерв’ювання Михайло Сакалош. Його роботу керівник відділу Олена Зейкан оцінює лише відмінно, відгукуючись про нього, як про людину досвідчену, добросовісну і комунікабельну, при цьому, відзначаючи й високий професіоналізм інших своїх колег, котрі докладають певних зусиль, аби статистичні дані були достовірними. У ці дні працівники статистики відзначали своє професійне свято, тож ми вирішили розповісти читачам про деякі особливості їхньої роботи.
Історія статистики сягає найдавніших часів. Початок її датують приблизно тим періодом, коли почав формуватися державний устрій. Протягом століть це був ефективний засіб наукових досліджень і один із найважливіших інструментів держави. У сучасному розумінні державна статистика являє собою централізовану систему створення, збирання, одержання, опрацювання, аналізу, поширення, зберігання, охорони, захисту та використання статистичної інформації.
«Якщо спитати пересічного громадянина щось про статистику, то не кожен одразу відповість. А той, хто щось знає, відноситься до неї скептично, тобто, критично, недовірливо, – розповідає фахівець з інтерв’ювання Михайло Сакалош. –  Що ж це за організація чи установа? Статистика оперує цифрами – незалежно хороші вони чи погані, але це є життя – динаміка. Саме ці цифри і є «status», тобто, стан справ, які нас оточують щодня. А фахівці з обстеження населення розкривають і доповнюють цей статус».
До роботи у відділ статистики Михайло Сакалош прийшов не відразу. Після закінчення школи у Великій Копані вступив до Львівського зооветеринарного інституту, по завершенні навчання в якому довгий час працював головним ветлікарем у колгоспі, що базувався у Шаланках та Вербівці (у цьому селі оселився, створив родину). Дружина працює в амбулаторії, а донька викладає англійську в школі. Михайло Михайлович сьогодні щасливий чоловік, батько і дідусь двох прекрасних внуків.
Після розпаду колгоспу він перейшов працювати у статистику, позаяк нинішня робота також пов’язана з сільським господарством, адже полягає у проведенні вибіркових обстежень дворогосподарств. І ось вже 10 років працює фахівцем з інтерв’ювання разом із двома колегами Каріною Леві та Віталією Данканич.
«Для обстеження вибираються населені пункти, де протягом п’яти років вони не проводилися. Що треба знати населенню, сім’ям, котрі підпадають під обстеження? Є три напрямки цих обстежень. Перший – це економічна активність населення, зайнятість, джерело доходів. Хочу відмітити, що всі дані фіксуються з уст самих громадян, дані суб’єктивні і не підлягають перевірці. Громадянин морально може називати себе безробітним або тим, що шукає роботу, хоча насправді працює нелегально і має доходи. Але це його особиста справа. Другий напрямок – це сільськогосподарська діяльність населення, тобто, збір інформації, які види сільгосппродукції та тваринництва вирощуються, що і за яку ціну реалізовується. Якщо взяти до уваги той факт, що близько 80% сільгоспугідь знаходяться у власності населення, то вирощування продукції домогосподарствами вагомо впливає на її виробництво на душу населення. Третій напрямок – це умови життя домогосподарства, який є найбільш трудомістким. Адже ведеться самостійний підрахунок витрат на придбання продовольства, промислових товарів та різних послуг. Тут йде збір різної інформації, що віддзеркалює рівень життя сімей. Вся отримана інформація аналізується, використовується для ефективності соціальних програм. Перш, ніж розпочати опитування повідомляємо, що вся отримана нами інформація є конфіденційною, тобто, не підлягає розголошуванню. Вона тільки в оцифрованому вигляді надається населенню країни як інформація про стан справ», – розповів Михайло Сакалош.
Для отримання повної і об’єктивної інформації населенню потрібно проявляти чесну громадянську позицію. Адже статистиці не потрібна неправдива інформація. Не потрібна вона й державі. Тому дані повинні бути об’єктивними, а не видуманими (не точними), бо це призводить до погіршення економічного стану держави, а також життя людей. Тільки знаючи реальний стан життя населення, можна моделювати удосконалення його соціальних стандартів, приводити їх до рівня інших країн. На жаль, окремі респонденти з невдоволенням ставляться до обстеження їхнього дворогосподарства, відмовляються надавати правдиву інформацію. Та попри все, свою роботу Михайло Михайлович любить і вважає дуже важливою. «Ми з вами громадяни сучасної України, молодої держави в центрі Європи. Від нас залежить, якою вона стане – бідною чи багатою, з соціально-захищеним населенням чи незахищеним і малозабезпеченим. Тому хочу завершити нашу розмову на веселій нотці цитатою із відомого фільму: «Якби не статистика, ми б не знали, як добре живемо», – підсумував Михайло Сакалош.
У свою чергу, вітаємо з професійним святом усіх, хто пов’язав своє життя зі статистикою і своєю повсякденною працею забезпечує створення необхідної інформаційної бази для системи державного управління і суспільства в цілому, демонструючи високий професіоналізм, ініціативність, відданість справі та відповідальне ставлення до неї.
Любов ТОКАЧ