Менеджер з продажу, офіціант, промоутер, кур’єр і продавець – найчастіше цим професіям віддають перевагу українські студенти.
Кожного червня понад 2,5 мільйони молодих українців, які навчаються у коледжах, технікумах, інститутах та університетах ідуть на канікули, залишившись без заняття, – повідомляє Роман Лебедь, журналіст “BBC news Україна”, намагаються використати вільний час, щоб заробити гроші. Про те, що цих людей стає дедалі більше, свідчить хоча б факт збільшення кількості окремих сайтів в інтернеті, які пропонують роботу студентам.
Актуальною у наш час є тенденція влаштовуватись на роботу офіційно, а не використовувати її як підробіток влітку. Відчувши що таке гроші, приємніше не просто отримувати винагороду за виконану роботу, а й отримувати задоволення від власних старань. А що робити коли ти студент і тобі обов’язково потрібно відвідувати пари? Через пандемію COVID-19 навчання вже другий рік проходить дистанційно у всіх закладах вищої освіти, що дає можливість студентам працювати паралельно з навчанням.
Маючи змогу поспілкуватись з працюючими студентами різних факультетів, я вирішила запитати, коли вони відчули, що час йти працювати і чи встигають вони поєднувати роботу з навчаннями, чи пояснювали їм в дитинстві батьки усю складність заробітку?
Першою відповіла студентка третього курсу, Ніка МОЛНАР, яка вже працює за своєю спеціальністю:
– Я студентка Києво-Могилянської академії та паралельно бординговий тьютор у Міжнародній бординговій школі. Ще в 10 класі я зрозуміла, що подорослішала і відрізняюся від своїх однолітків тим, що хочу паралельно навчатися та працювати, щоб бути незалежною та самостійною від своїх батьків. Зараз я поєдную навчання та роботу і взагалі не жалкую про своє рішення. На роботі я практикую навички англійської мови, спілкуюсь з освіченими людьми, отримую поради від носіїв англійської мови з США, Канади та Великої Британії і кожного дня покращую свої знання з гуманітарних предметів. Я вважаю, що це бінго, адже працюючи я навчаюсь і навчаючись – я працюю!
Навчання завжди залишається перспективним, краще працювати головою, ніж важко заробляти, аби мати ті ж самі гроші. До того ж, я виросла на очах своїх батьків, знала, що вони важко працюють, аби в мене все було, вже тоді вирішила, що так не хочу. Я впевнена, що це допоможе мені в моїй кар’єрі, адже в майбутньому я планую стати синхронним перекладачем, тому, поєднуючи роботу і універ, стаю на крок ближче до своєї мети, – каже дівчина.
Максим ПУШКАР, студент І курсу Ужгородського національного університету, розповів про те, як він працевлаштувався.
«Усвідомлення, що потрібно йти на роботу в мене не було, я сам зрозумів, що це потрібно мені, бо прагнув стати фінансово незалежним від батьків. Чим раніше я почну працювати, тим скоріше в мене з’явиться досвід і мені буде легше в житті. Я встигаю, хоча доводиться працювати до 2-3-ої години ночі. Роботу потрібно поєднувати з навчанням, оскільки я староста і мені завжди потрібно бути онлайн та відповідати на повідомлення. Але я стараюсь встигати, адже для мене важливо вчитись і працювати.
Ніколи не скажу, що я шкодую, що швидко обрав роботу. Це досвід у cфері журналістики, на якій я вчусь. Я вже практикую верстати, писати статті, взаємодіяти з людьми, впевнений – це моє покликання.
Також особисто я не думаю, що батьки мають пояснювати, як заробляються гроші. Ти бачиш це і розумієш, коли вони втомлені повертаються після роботи. Це дало можливість усвідомити, що мене чекає у майбутньому. З іншого боку робота дає тобі можливість мати те, що ти хочеш», – аргументує студент.
Такі різні, та вже не діти. Саме така думка складається після спілкування з ними. Адже вони вже знають, чого хочуть та про що мріють в житті.
Погодьмося, що ми самі обираємо собі шлях, яким нам йти, кожен в якийсь період свого життя, починає розставляти пріоритети. Колись ці пріоритети зупиняються на стабільній роботі, яка подобається та приносить задоволення, дохід, на яку треба було витратити чимало років, аби здобути освіту та отримати диплом. А колись, з роками, приходить усвідомлення, не здобувши якісну освіту, залишається працювати там, де не хочеться. Так не має бути, аби мати гарну роботу потрібно вчитись. Вчитись, не означає «зубрити» всі предмети, а навчатись тому, що подобається і що до душі. Це може бути будь-що, головне – в задоволення.
Каріна Курта, студентка кафедри журналістики
