Розвиток туристичної галузі є одним із пріоритетних та стратегічних напрямів Виноградівського району. Наша мальовнича Виноградівщина потребує неабиякої уваги та докладання максимуму зусиль для того, щоб вона стала привабливою не тільки для місцевих жителів, а й для туристів. Чи вдається чудовий куточок Закарпаття перетворити на неабияку туристичну зону, редакції газети «Новини Виноградівщини» розповіла завідувач сектору туризму та транскордонного співробітництва Виноградівської РДА Валентина ГОРНЕЦКІ:
– Якщо говорити глобально, то основні цілі цього року – це створення впізнаваного символу чи об’єкту, з яким би асоціювалася Виноградівщина. Те, що туристи почують і побачать, відразу асоціюється з нашим районом. Тому, розпочали ми роботу з туристичного брендування території. Це, насправді, дуже багато складників: реклама, маршрути, те, як сприймають нас туристи, інфраструктура, зображення, яке ми даємо туристу, щоб він прийшов у наш район, – розповідає Валентина Василівна. Всю об’ємну роботу ми розпочали з логотипу. Того року обрали логотип Андрія Гепенка. Це – туристичний логотип, який може бути розміщений на рекламній продукції, сувенірах, поширений в інтернет мережі, та широко популяризований. А ще до нього є і слоган, який ми отримали цього року. Він є трирівневий, бо включає в себе багато складових, того що хочемо представити туристу: це варто побачити, це варто відчути, це варто спробувати. Перше, що варто побачити, наші історико-культурні об’єкти, те, що ми очима сприймаємо. Друге – варто відчути емоції, захоплення та позитивний досвід, який турист отримує від відвідання нашого району. І третє – варто спробувати: це більше стосується закарпатської кухні, гастрономії, те, що можна спробувати на смак — вино, сир, варення…. Також ми цього року презентували перший туристичний відеоролик району, він відноситься до першої частини слогану. В ньому відображені всі найгарніші візуальні об’єкти, які район може представити: церкви, замки, палаци, навіть мости, наші засаджені поля. Але на цьому ще не кінець нашої роботи. Ми розпочали працювати вже над наступним відео, де працюємо зараз над сценарною частиною. А далі активне поширення як самого відео так власне і слогану з логотипом, аби турист зміг зорієнтуватися, щоб мав на слуху та на очах всю інформацію і вибрав з-поміж принад Закарпаття саме Виноградів, щоб одразу зрозумів, куди їде і що отримає.
Цього року велась також робота по розвитку активного туризму – це один із тих видів туризму, який набирає більших обертів. Популярні в нас зокрема, сплави по Тисі. А от з пішохідними маршрутами набагато важче, тому що в районі не було жодного офіційно промаркованого маршруту і не думаю, що всі жителі нашого району були на вершині гори Фрасин чи Чорної гори. Цього року ми розпочали маркування згідно з державними стандартами ДСТУ. Спільно з областю маркуємо маршрут для двох районів – Виноградівського та Хустського. Це – так званий шлях Пинті. Доходимо до завершального етапу, і сподіваюсь презентуємо його як офіційний маршрут, залишилося встановити знаки та таблички. У цьому нам допомагає управління туризму та курортів Закарпатської ОДА.
Також хочемо підвищити рівень сільського зеленого туризму. Садиби в нас є. Вони надають послуги туристам, хотілося б їм допомогти консультаціями та навчанням, – продовжує моя співрозмовниця.
Розповіла Валентина Горнецкі і про те,чим цікавились в районі цього року мандрівники. Зокрема трендовою була екопродукція. Наприклад, туристів приваблював дегустаційний зал леквару. Він унікальний, бо є єдиним в нашій державі. Цього року запрацювала буйволина ферма «Карпатський буйвіл», яка також дає можливість продегустувати екологічну продукцію, виготовлену з буйволиного молока і не тільки.
Активно попрацювали над фестивалем «Угочанська лоза-2017». Було багато новинок та цікавинок: екозона, фотозона, відкрита дегустація – відбір вина на конкурс. Наступного року фестивалитимемо 5-6 травня і також буде багато новинок.
Вже традиційними для міста є і відкриті екскурсії, проводяться у першу неділю кожного наступного місяця у Виноградові, Ужгороді та Мукачеві, а також почали організовувувати в Іршаві та Хусті. Сподіваюсь, такі починання будуть в кожному районі. Щодо екскурсій, то тепер маємо ще одну принаду. Цього року у Виноградові було встановлено першу міні-скульптурку Белі Бартоку (робота М. Колодко) під назвою «Тут був Барток». Він був не тільки у Виноградові, а і у деяких інших місцях нашого краю. Тому, сподіваємося, що будуть встановлені декілька таких пам’ятків і в інших населених пунктах Виноградівщини. Плануємо створити туристичний маршрут, присвячений Б. Бартоку, який би пов’язував Виноградів, Тисобикень та Пийтерфолво, місця, які він також відвідував. Це буде новий, цікавий та незвичний туристичний маршрут, можливо велосипедний, під час якого можна оглянути гарні краєвиди та села, завітати у Затисянський музейний комплекс, галерею, музей під відкритим небом і т. д. Тут можна б поєднувати історично-культурну програму з багатьма іншими складовими. Послухати мелодії, поринути в культуру та народні традиції населених пунктів.
На завершення нашої розмови Валентина Василівна поділилася планами: наступний рік стане своєрідним роком Б. Бартока для Виноградівщини. Вона сподівається, що громадськість стане активніше долучатися до благородних справ, а вона готова йти назустріч всім, хто має бажання починати щось нове та корисне для нашої Виноградівщини.
Розмовляла Ріта МЕЗЕЙ
