Минулого місяця у Берегівській районній державній (військовій) адміністрації офіційно представили голову Віталія Матія, котрий до того виконував обов’язки керівника району. Тож, ми запросили Віталія Омеляновича на актуальне інтерв’ю, аби не тільки познайомити наших читачів з очільником району, а й розпитати про роботу військової адміністрації у час російсько-української війни. Тож, розпочнемо з біографічної довідки.
Народився В. О. Матій 10 січня 1979 року у смт. Воловець. Вищу освіту здобув у Мукачівському технологічному інституті 2001 р., за фахом – економіст. У 2015 р. закінчив Львівський регіональний інститут державного управління. За його плечима – 26 років трудового стажу, 15 з яких – на державній службі.
Розпочав свою кар’єру менеджером ПП «С.Е.Л». У 2002 році прийшов на держслужбу в Берегівську РДА. Пройшов всі рівні від спеціаліста – до керіника. Віталій Омелянович переконаний, що дуже важливо мати досвід, розуміти всю структуру і управлінські процеси всередині служби.
Одружений, має сина. Каже, що саме сім’я у цей непростий час дає йому сили і натхнення у роботі. Вільного часу мало, тому старається проводити його у спілкуванні з рідними.
– Віталію Омеляновичу, Ви тривалий час були першим заступником, в. о. обов’язки голови РДА. Президент призначив Вас на посаду очільника району у найважчий для країни період. Що саме змінилося в роботі Берегівської райдержадміністрації з 24 лютого?
– З початком введення воєнного стану в Україні Берегівська районна державна адміністрація набула статусу районної військової адміністрації. Відбулися комплексні заходи з переведення району з мирного на воєнний час. З початком війни наш колектив став більш згуртованим. Ці складові допомагають нам у повсякденній роботі. Розумію відповідальність і довіру, яку мені висловили керівник ОДА Віктор Микита та Президент Володимир Зеленський, адже це дуже складний період в житті країни. У нас налагоджена координація та взаємодія з правоохоронними, контролюючими органами та підрозділами ЗСУ. Також тісна в нас співпраця із районною радою та територіальними громадами, тому сподіваюся, що впораюся із поставленими завданнями.
– З перших днів вторгнення російських окупантів на українські землі активізувалися волонтери. Чи є взаємодія волонтерських організацій і влади?
– Скажу чесно: без волонтерів, волонтерства, громадських активістів було б дуже важко як у 2014 році, коли фактично і почалася війна, так і зараз. Дуже багато написано про те, що ми – країна волонтерів. У часи найбільшої небезпеки всі українці об’єднуються і стають міцною опорою держави. З волонтерами та громадськими організаціями працюємо давно. Не хочу когось виокремлювати, бо це буде неправильно. Члени громадських організацій в різні часи були і є радниками у голів райдержадміністрації. Та й майже кожен, у цей час, став волонтером. Дякую всім, хто допомагав і допомагає військовим та внутрішньо переміщеним співгромадянам, хто віддає свій час і сили для волонтерства.
– А щодо вимушено переміщених осіб: озвучте, будь ласка, офіційну статистику, куди саме поселили їх?
– Загальна чисельність осіб/сімей, які перемістилися внаслідок війни з 24.02.2022 по теперішній час та перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи в Берегівському районі становить 19108 осіб/12283 сімей. Станом на 01.07.2022 року 10954 внутрішньо переміщеним особам призначено допомогу на проживання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03. 2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». У районі створені місця для розміщення внутрішньо переміщених осіб на базі шкіл, дитячих садків, гуртожитків. Станом на 01.07.2022 року розраховані місця для тимчасового проживання на 2864 осіб, проживає – 926.
– Відомо, що, крім простих людей, котрі тікали від жахіття війни, до Берегова «переселився» і бізнес з окупованих територій. Які саме підприємства, чим займаються і чи багато працевлаштували місцевого населення?
– Так, з початком війни багато підприємств релоковано зі Сходу на Захід. Обласне керівництво з перших дні війни активно зайнялося питанням релокації бізнесу. Закарпаття, завдяки керівнику обласної адміністрації Вікторові Микиті, стало лідером у цьому масштабному процесі. Адже, доки народ захищається, має зберігатися і відновлюватися економіка настільки наскільки це можливо в складних умовах.
У Берегівський район переміщено 6 компаній, які займаються виробництвом електроніки, пошиттям одягу, металообробкою та виробництвом продуктів харчування. Працевлаштовано більше тисячі осіб. З метою безпеки, інші дані не будемо розкривати.
– Які державні програми щодо розвитку району з часу війни припинили свою діяльність, а які навпаки – почали діяти?
– Звісно, з початком війни значно зменшено видатки Державного бюджету на реалізацію програм розвитку, в тому числі і по програмах, що фінансувалися в районі за рахунок коштів субвенцій з Держбюджету. Це зокрема:
– реалізація проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності;
– розвиток спортивної інфраструктури, у тому числі реконструкцію, будівельно-ремонтні роботи об’єктів закладів фізичної культури і спорту, що забезпечують розвиток резервного спорту, льодових палаців/арен та стадіонів;
– будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури;
– облаштування інфраструктури державного кордону, в тому числі будівництво та реконструкція пунктів пропуску;
– придбання обладнання, модернізація їдалень закладів загальної середньої освіти;
– розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг;
– забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
– реалізація програми «Спроможна школа для кращих результатів».
Зменшення видатків пов’язане із накопиченням коштів резервного фонду Держюбюджету, які в оперативному порядку спрямовуються на забезпечення потреб сектору оборони та безпеки для зупинення військової агресії РФ проти України та вирішення невідкладних, спричинених військовими діями проти України.
Для місцевих бюджетів передбачена субвенція на компенсацію за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану (для відповідних обласних військових адміністрацій) на фінансування видатків, пов’язаних з наданням підтримки внутрішньо перемішеним та/або евакуйованим особам.
– Які основні функції з 24 лютого покладені наразі на військову адміністрацію та територіальні громади?
– Основна задача райдержадміністрацій зараз – це реалізація правового режиму воєнного стану, забезпечення функціонування економіки, органів місцевого самоврядування, проведення мобілізації для потреб ЗСУ.
– І на завершення нашої розмови – Ваші побажання жителям та гостям району.
– Зараз єдине побажання для всіх – якнайшвидшої перемоги над російським агресором і настання миру. Також важливо бути в єдності, працювати кожен на своїй ділянці відповідальності. Всі ми маємо згуртуватися навколо єдиної мети. Важливим є все – від ведення бізнесу і до власного господарства. Кожна маленька добра справа наближає нас до перемоги. Головне – вистояти і витримати це найбільше випробування в нашій історії.
Розмовляла Наталія КОБАЛЬ
