На видному місці в офісі волонтерів Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів розміщено стенд із фотознімками полеглих у боях на Сході жителів нашого району. Серед 14 із них є і двоє жителів Фанчикова — Роман Совліч і Олександр Леврінц. У селі їх не забувають. Ось і учениця 5-а класу місцевої одинадцятирічки Андріана Леврінц нещодавно намалювала нашим захисникам малюнок, на якому зобразила голуба миру, що у дзьобику несе солдатам добру вісточку з рідного дому. І написала віршик:
Гірко плаче Україна і тяжко ридає,
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває…
Плаче ненька-Україна, плаче кожна мати,
Та, що сина відпустила волю здобувати…
Ніби навздогін їй присвячений і малюнок ровесниці з міської ЗОШ №8 Діани Фовріш: дівчинка намалювала рідну хату, оповиту деревами і квітами, а в сердечку доброти такі знайомі нам слова: ми — за мир! Домашнім теплом і затишком віє і від роботи учнів 5 класу Фертешолмашівської ЗОШ, а от учні 3-в класу Підвиноградівської ЗОШ, дякуючи за мирне Закарпаття, намалювали захисникам Ангелика і написали: «Нехай він вас охороняє». «Словосполучення, яке ми хочемо чути щодня і не тільки чути, а й бачити його наяву — це мир на Україні» —, пише шестикласниця із Сасова Інеса Русінко. А ось ще один кольоровий лист, який не можна читати без хвилювання. «Дорогий захиснику! Пише тобі учениця 3-б класу Яна Онисько. Мій татко теж учасник АТО. Коли він пішов на війну, я дуже сумувала за ним і хвилювалася. Тому щиро хочу, щоб ти якомога оскоріше повернувся додому, до своєї дружини і дітей, до стареньких батьків. Ти пішов туди заради нас усіх, і ми всі хочемо, щоб ти повернувся живим і переможцем». «Я щодня дивлюся у соцмережах, у телепрограмах українських бійців, наших героїв. Незважаючи на смертельну небезпеку, на їх обличчях завжди лагідна посмішка, хоч у втомлених очах таїться біль за втраченими побратимами, туга за рідними. Дякуємо вам, дорогі солдати, що ви відстоюєте нашу територію, вірите, що наша нація житиме завжди. Я вдячна вашим матерям, які виховали справжніх героїв, на яких хочеться бути схожою», — пише восьмикласниця Королівської ЗОШ №2 Ярослава Пашко.
«Найбільше, що я зараз можу зробити, це підтримати вас бодай словами взячності. Бо стояти у окопах на передовій, уявляю, як це важко, адже в будь-яку хвилину чи навіть секунду може статися непоправне. А ви мужньо і терпляче стоїте, я в захваті від вашої волі і сили духу. Ви захищаєте наші родини і сім’ї, бережете сон усіх дітей України. Ми про вас ніколи не забудемо. І нехай ваші прізвища відомі не усім, ми не знаємо вас у обличчя, зате точно знаємо, що впевнено стоїте на варті безпеки і порядку в державі, як справжні герої. Хочеться щиро подякувати кожному із вас та міцно потиснути руку», — написала учениця 10-а класу Ганна Молнар. А от учениця 7-б класу Великокопанської ЗОШ Маріанна Рацин свій лист оформила у вигляді дерева люблячих сердець. Її ровесниця Анастасія Шуба із Сасова наприкінці свого послання попросила: бережи себе, ти потрібен країні і нам живий і здоровий. Оптимістичним є і лист четвертокласниці Домініки Апшай із Гетені. Дівчинка намалювала солдатам прапор і герб нашої держави у кольорах, написала, що любить Україну, вірить у перемогу добра над злом. На малюнку учениці 7 класу Вилоцької ЗОШ №1 Домініки Ісак немає зайвих слів, тут лише голуб миру, що стрімко летить над розлогими полями і квітучими садами рідної землі. Зате Домінік Гомічко із Новосільського НВК дарує захисникам найновішу міць Збройних сил — могутній танк, який зуміє побороти будь-якого ворога. Дві долоні люблячих сердець і вартового наших кордонів намалювала четвертокласниця із Сасова Євгенія Шуба.
Дуже оригінальний подарунок нашим захисникам-землякам виготовили учні 2-б класу міської ЗОШ №1 — волонтери притримують його поки що в офісі, щоб показувати всім, хто сюди завітає. Це оберіг-торбинка із мішковини, яку діти наповнили синтипоном. Для герба використали картон і обмотали його джгутом. Обабіч маленькі мішечки-торбинки наповнили гарбузовим насінням та різноманітними крупами. Оздобили оберіг природнім матеріалом, для зав’язки придумали синьо-жовті стрічки. Як тільки ми відправимо цей дитячий витвір, що називається «Оберіг воїнам АТО» на передову, впевнені, він порадує серце не одного солдата. Як і роботи Богдана Кіша з Оноку, Даяни Качур та Віталіни Семен із Фанчикова, Марії Голіби та Ганни Ільканинець із Великої Копані, Жанетти Мільчевич із Королева, Альони Черкун із Сасова… Переглядаєш ці малюнки, читаєш слова послання і хочеться сказати велике спасибі не лише тим матерям, які виховали справжніх захисників держави, але й тим, які змалечку прищеплюють любов до неї своїм дітям. Нас, волонтерів, це радує, спонукає працювати ще краще. От і в жовтні ми видали військовослужбовцю Сергію Думчикову бушлат, нижню білизну, по дві пари шкарпеток, в’язаних капців, шапок, бандан, станків для бриття, пачок чаю. Городянка Анастасія Староста передала для солдатів блок сигарет і пачку кави. Теліжанка Катерина Матяш принесла понад 20 пральних подушечок «Аріель». АТОшнику Олександру Ласькову з Виноградова видано дві радіостанції, саперну лопатку, кавоварку, рюкзак. Наша знайома з Оноку Антоніна Капітан вив’язала і передала в офіс 15 пар теплих капців. Учні Новосільського НВК зібрали і принесла 2102 кришечки, заніс їх 100 штук і учень міської ЗОШ №4 Олександр Болог. А от садовод-любитель Андрій Мотрунич знову готовий безкоштовно надати учасникам АТО різноманітні саджанці (його контактні телефони є в офісі).
Зараз ми звертаємося до небайдужих жителів нашого району з проханням приносити в офіс відходи тканин білого кольору для в’язання сіток для солдатів.
Мальвіна САВИНЕЦЬ, волонтер
