Нещодавно у Міжгір’ї відбувся ХV-ий Міжнародний фестиваль юних поетів, прозаїків, митців художнього фото, малюнка, журналістики, електронних засобів масової інформації, авторської пісні та літературно-мистецьких композицій «Рекітське сузір`я- 2018», гаслом якого стали крилаті слова: «Ми – зернини в колосі твоїм,Україно!».
Мені дуже поталанило, я вперше взяв участь у такому фестивалі. Його учасниками були обдаровані діти України. Моїй поїздці посприяв Ромський освітній фонд за програмою «Професійний розвиток». Ініціатор та організатор фестивалю – громадська організація «Міжнародна академія літератури і журналістики», яка стала асоційованим членом Міжнародного центру ЮНЕСКО. На фестивалі були присутні гості з далекого Азерйбаджану та Чикаго (США).
Насичений графік роботи постійно збирав учасників на різнопланові конкурси. Слухали творчі доробки юних конкурсантів. Оцінювали їх члени незалежного журі. Звітували юнаки і дівчата перед численними слухачами, керівниками відділень, пересічними громадянами. Ніхто з присутніх не залишився байдужим, бо кожен виступ колективу мав свою тематику, образне вираження, цікавий, захоплюючий і неповторний зміст.
У вільні години учасники фестивалю спілкувалися, обмінювалися досвідом, брали участь у майстер-класах з поезії, прози, журналістики, прикладного образотворчого та декоративного мистецтва (з глини навчилися робити декоративні тарілки, які стали сувеніром, виготовленим власними руками). Ввечері у кафе «ZIP» львівське відділення «Літери ЛЕВА» (художній керівник Ольга Парчевська) здійснив постановку вистави за мотивами твору Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
Диктор, керівник Виноградівського відділення МАЛіЖ Марія Конкіна провела презентацію нового літературно-художнього видання «Повертаю додому» червоноградського автора, волонтера численних відряджень на «гарячий» Схід держави Ігора Даха.
Наступний день був екскурсівний. Автобусами поїхали у Синевирський парк, піднялися на гору Озерну, вийшли до Синевирського озера, яке вважається одним з природних семи чудес України. У народі його називають Морським оком, адже з висоти пташиного польоту видно його зіницю – острівець, а довге смерекове віття створює враження казкових повік. Потім ми поїхали у Долину вовків, де у вольєрах вигулюють три популяції хижаків: полярний, сірий та канадський. Нам розповіли про умови життя, догляд та харчування цих невибагливих мешканців лісів різних широт. Далі наш шлях простелився до реабілітаційного центру бурих ведмедів – це один з найбільших хижаків суходолу, який зустрічається не лише в гірській, лісостеповій, але навіть в степових зонах України та вздовж кордону сусідніх держав – Словаччини, Польщі та Румунії. На сьогодні на території Центру, що займає площу 12 гектарів, нараховується 25 особин ведмедів. Були і у Колочаві – в музеї-скансені під відкритим небом.
В аудиторії прози пройшла презентація моєї другої книги «Щоденник молодого рома-мандрівника». Її підготувала і провела Марія Конкіна. У присутніх презентація викликала жвавий інтерес. Всі гості фестивалю, керівники відділень отримали в подарунок книги з автографом автора.
На завершення фестивалю оцінками журі були визначені переможці у всіх номінаціях. Їх було нагороджено грамотами та дипломами, чотирьох відзначено грошовими преміями. За успішну підготовку проведення фестивалю відзначили і всіх керівників державних структур, благодійників і меценатів.
Благодійний фонд «Сумна квітка», який на фестивалі представляла Олена Кругликова, також порадував подарунками. Очільник громадського товариства міжгірців в Ужгороді Андрій Сербайло виділив кожному відділенню по примірнику рідкісного видання, присвяченого Міжгірщині і її минулому. На Виноградівщину ми повернулися з 25-ма дипломами різних ступенів, Почесними грамотами Володимира Ковалика, грамотами ректора МАЛіЖу та золотою медаллю «За особливі за слуги в журналістиці».
Своїм полум`яним виступом роботу фестивалю завершив ректор Міжнародної академії літератури і журналістики, голова вченої ради та ректорату, письменник, заслужений журналіст України, герой козацтва України і заступник голови правління Міжнародного центру ЮНЕСКО Василь Танчинець. Найбільше мене вразили слова Василя Федоровича, який наголосив, що «заради талановитих дітей України працюватиме до останнього подиху та удару серцебиття». Усі виступаючі на закритті фестивалю чітко виділили, що це не просто фестиваль, можливість проявити себе, відкрити світові даний Богом талант, це не лише відпочинок у мальовничих місцях Міжгірщини та обрамлених смерековими лісами Карпат, а дещо більше: це – можливість юних поетів, прозаїків, драматургів, казкарів, фотографів, художників і журналістів вдосконалюватися, далі сміливо йти по дорозі своїх мрій і бажань, що колись принесли Україні світову славу і визнання у розкритті духовного, культурно-мистецького пласту та декоративно-прикладного мистецтва багатого на традиції народу.
Микола Бурмек-Дюрі,
ромський літератор, магістр права, заступник голови правління громадської організації «Романо Дром»
