Минулого вівторка я, як зазвичай, чергувала у офісі Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів. Був вільний час, я із задоволенням перечитувала учнівські листи і переглядала дитячі малюнки, передані волонтерам, аби відправити їх на передову своїм землякам. Заняття це дуже цікаве, а ще цікавіші самі листи, які діти пишуть нашим солдатам. Ось кілька витягів із таких листів. Максим Андреняк, учень 6 класу Веряцької ЗОШ, пише: «Любий солдате! Ти справжній патріот. Заради спокою дітей, рідних тобі людей та просто людей, яких і не знаєш, ти пішов захищати рідну землю. Ця війна не потрібна нікому, ми її не пробачимо. Перемагай і повертайся додому, ми в тебе віримо, віримо в перемогу України над російським агресором та в подальше процвітання нашої Батьківщини. Слава Україні! Героям слава!». А його ровесниця Ванесса Штефан, висловлюючи нашим захисникам подяку за мужність, вірить, що «війна на Сході скоро закінчиться і настане мир та злагода, яких усі так чекають. Тримаємо за вас кулаки і хочемо, щоб всі ваші прізвища були відомі, бо кожного з вас ми хочемо знайти і подякувати за те, що стоїте на варті безпеки і миру в Україні. Ми молимося за вас, герої!». А в додачу дівчинка адресує солдатам такі рядки з вірша:
Добро завжди перемагає зло,
тож перемога вже не за горами.
«Боріться й вірте» – заповів пророк,
ви не одні – мільйони разом з вами».
А от восьмикласниця Олександра Пензяник, знаючи, як важко зараз усім, особливо пораненим, висловлює своє почуття тривоги за них, бо ж ризикують власним життям, та все ж вона вірить у перемогу. Дівчина намалювала незнайомому солдату великий герб на фоні безхмарного неба, зізнавшись: «Я, звісно, не художник, але, думаю, тобі буде приємно». І написала номер свого телефону.
Не можна без хвилювань переглядати малюнки четвертокласниці з Оноку Анастасії Заріцької, Артема Довбака з Веряці, семикласниці міської ЗОШ №4 Антоніни Вароді, її ровесників Ярослави Павлюк та Василя Дудого з Королівської ЗОШ №1, восьмикласниці з Широкого Юлії Копинець, другокласниці Доріни Глушан із Фанчикова – повірте, наші діти неперевершені. І не лише школярі. Свої чудо-малюнки захисникам передали вихованці міського ДНЗ №9 Валерій Вереш, Діма Гвоздьо, Ксюша Марушка, Влад Ушмаєв, Іванка Богаш та інші. І коли це бачиш, стає зрозуміло: ніколи і ніхто не поборе нашу вільну націю. Бо діточкам цю любов вже з пеленок прививають їх батьки і дідусі та бабусі. І не лише прививають, а й самі допомагають солдатам, чим можуть. Так, приватний підприємець Михайло Любка передав волонтерам новий посуд, так потрібний у польових умовах. Наш постійний меценат Тиберій Пішпекі пошив ще один (який вже по черзі?) рюкзак для адресної посилки солдату з Виноградова. Сергій Бряскалов із Вилка допоміг придбати інвалідний візок і милиці тим, кому це вкрай потрібно, миючі засоби принесла у офіс ветеран праці Катерина Матяш.
Завдяки небайдужим землякам, за останній місяць ми спорядили бійця 128-ї бригади (батальйон «Тиса) бушлатом і засобами гігієни, закупили газові примуси за 1700 гривень, засоби захисту за 525 грн., дві радіостанції за 1510 гривень, монокуляр за 990 грн., набір ключів за тисячу гривень тощо. Майже все це, а також електроплиту, бандани, енергетичні напої, солодщі та інше вже відправлено на Схід.
Нагадую, що одночасно триває волонтерська акція «Добро жменями» по збору кришечок. Їх останнім часом принесли учні міської ЗОШ №1, наші постійні відвідувачі Катерина Матяш, Ерік Балог, Ростислав Беля, вчителька-пенсіонерка з Оноку Марія Гецко, городяни Альбіна Гребенюк, Зінаїда Лакотош, П. Ковач, М. Кобрин, Максим Танчинець, вихованці групи «Амарис» міського ДНЗ № 9 (вих. Барничко О. І.), Максим Черничко із Вилка та Володимир Бора з Підвиноградова.
Мальвіна САВИНЕЦЬ, волонтер
