У літню пору починає цвісти поширена в Україні і на Закарпатті зокрема амброзія полинолиста. Вона шкідлива для людей, оскільки її пилок викликає алергічне захворювання – сінну лихоманку.
В Україні вперше виявлена у 1914 році. Засмічує амброзія полинолиста практично всі польові культури: зернові, кукурудзу, сою, соняшник, овочеві і т.д., пасовища, сади і виноградники, також ділянки вздовж шляхів та доріг, залізниць, пустирі. Розповсюдженню бур’яну (розмножується насінням!) сприяють вітер, вода, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом. Насіння може бути занесене на нові території з віт-чизняним і імпортним насіннєвим та продовольчим зерном, продуктами переробки зерна (соєвий шрот, комбікормами та ін.), відходами переробки насіння сільськогосподарських культ, із сіном, соломою, підстилкою, вантажних автомобілях, з розсадою й іншим матеріалом.
Амброзія проявляє високу екологічну пристосованість до нових умов існування. Потрапивши на нові території, вона натуралізується в місцеву флору, витісняє аборигенні види, що призводить до суттєвих змін у фітоценозах. Засмічує польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, луки та пасовища, пустирі, залізничні насипи, та інші необроблювані землі. Розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, вона спричиняє пригніченню культурних рослин. Найчастіше потерпають від неї ярі зернові й просапні культури (ячмінь, пшениця, кукурудза, буряк, овочеві, баштанні культури тощо). Погіршує якісні показники зерна. Призводить до різкого зниження кормових якостей сіна. Зерно озимої пшениці, вирощене на забур’яненому амброзією полі, втрачає вміст білка на 0,5%, а скловидність – на 1%. Спричиняє виснаження та зневоднення ґрунту, адже утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста споживає 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також використовує близько 950 т води. На луках та пасовищах бур’ян витісняє злаково-бобові трави, а наявність у її зеленій масі до 0,15% гіркої ефірної олії робить рослини амброзії токсичними, що призводить до масових отруєнь тварин. Знижує якість молока – воно набуває неприємного присмаку та запаху.
Амброзія, яка дуже схожа на полин звичайний, належить до небезпечних рослин-алергенів. Її пилок спричинює масові алергічні захворювання, так звану «осінню пропасницю» – поліноз, що проявляється у формі риніту, кон’юнктивіту, мігрені, кропивниці, бронхоспазму, бронхіальної астми, гострого бронхіту. У хворого набрякають слизові оболонки верхні дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, підвищується температура, виникає слабкість, а то й втрачається працездатність.
Забороняється ввозити на територію України насіння сільськогосподарських культур, яке засмічене насінням бур’яну. У разі виявлення вантаж підлягає поверненню або очищенню. Для своєчасного виявлення вогнищ бур’яну проводяться обстеження земельних угідь: узбіч та схилів основних автомобільних і залізничних магістралей, територій станцій по яких перевозиться сільськогосподарська продукція; пунктів ввезення, приймання, зберігання та використання засміченого матеріалу, а також прилеглих до них територій (в радіусі 3 км); сільськогосподарських угідь.
Для знищення амброзії використовують п’ять основних методів: агротехнічний, хімічний, механічний, фітоценотичний та біологічний. На землях сільськогосподарського призначення застосовують усі зазначені методи, але біологічний – природне витіснення амброзії іншими видами рослин – у окремих випадках. У населених пунктах застосовують механічний, фітоценотичний, біологічний.
До механічного методу належить низьке скошування амброзії, яке практично застосовується на великих площах суцільного засмічення земель. Але цей метод ефективний, якщо його запроваджувати у кінці червня – липні – у період бутонізації амброзії, коли всі сили карантинний бур’ян направляє на створення генеративних органів – квітів і тому має мінімальну здатність до відростання після скошування. Механічним ж методом є проривка амброзії з корінням. Цей метод необхідно застосовувати на невеликих за площею засмічених ділянках або ланках поодинокого розповсюдження карантинного бур’яну – на ранніх стадіях розвитку амброзії. Біологічний метод – це знищення амброзії на стадії розвитку від сходів, з одночасним залишенням до цвітіння та створення насіння аборигенних степових рослин, які у подальшому повністю витісняють амброзію. Фітоценотичний метод – це висів суміші злакових та бобових трав, що, при отриманні добрих сходів та належної щільності дернини, дозволяє захистити від амброзії засіяні ділянки на декілька років. Цей метод частіше застосовують у парках, скверах, найбільш ефективно – у квітні та жовтні. Хімічний метод – застосування гербіцидів, які внесені до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використааня в Україні (на відповідний рік)».
Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Для знищення амброзії полинолистої підходять препарати на основі солей гліфосату (Буран, Вулкан плюс, Торнадо, Ураган Форте, Нобль, Раундап Екстра), сульфонілсечовини (Тритон, Конус, Міранда), прометрину (ґрунтовий гербіцид Сегмент). Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
Враховуючи велику шкідливість амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так для здоров’я людини, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів.
Михайло Чонговай, Михайло Глагола, Ондрео Резеш, Володимир Орябка, державні інспектори
