22 листопада на площі Миру у Виноградові відбувся велелюдний мітинг-реквієм з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів. У скорботному заході взяли участь представники районної влади, громадсько-політичних організацій, національно-культурних товариств і духовенства, а також учнівська молодь.
– Страшні 30-ті роки 20-го століття. Скільки горя та страждань принесли вони нашому народу! Люди змушені були пройти через знущання, зраду близьких, злиденність та постійний страх. Занадто багато випробувань впало на їхню долю. У 1933 році в Україні був великий голод. Не було тоді ні війни, ні потопу, а була тільки зла доля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду полягли в могили – старих, молодих, дітей і ще ненароджених. Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина, увесь народ осмислить своє минуле. Тож пом’янімо сьогодні великомучеників нашої історії, – лейтмотивом скорботного заходу звучав цей заклик начальника відділу культури РДА Василя Югаса
«Сьогодні можна впевнено сказати, що ми долучилися до дуже важливої місії – повернення нашому народові його історії. Її страшні сторінки примушують стискатися від болю людські серця. Український народ здобув державну незалежність і впевнено продовжує утверджуватися в світовій спільноті, а з минулого нам належить винести всі важливі уроки, аби подібні трагедії не повторилися», – відмітила в своєму виступі в. о. голови райдержадміністрації Юдіта Петеї.
…Голод поклав у сиру землю до 9 млн. селян, третина померлих – ті, які не дали нащадків. Наслідки голодомору — це і великі духовні втрати, які цифрами не зміряти. Народ перестраждав, стерпів люту наругу своїх катів, але в його пам’яті живе й нині прокляття тим, хто збиткувався над його життям.
Хвилиною скорботного мовчання присутні вшанували пам’ять невинно загиблих жертв голодомору 1932-1933 рр. За упокій їхніх душ представники духовенства відслужили молебень. Свій душевний біль та заклики до вшанування пам’яті виповіли святі отці Микола Дербак та Михаїл Бідзіля. А насамкінець учасники мітингу запалили свічки в знак пам’яті і скорботи за мільйонами загиблих у роки голодомору. Світло лампадок, з яких на площі було викладено символічний хрест – це символ духовного очищення заради майбутнього, це символ нашої пам’яті. Адже дорога в майбутнє пролягає через минуле…
Ганна КОБАЛЬ
