Вас кусала бродяча собака? Ні? То вам пощастило. А зі мною таке трапилося цього літа. Самка, з цуценятами котрої гралися діти на дитячому майданчику в дворі багатоповерхівки, яким я йшла, скорочуючи собі шлях до редакції, зненацька агресивно напала на мене і вкусила за ногу. Гострий біль і страх наче скували мене, але подумки я тішилася: нічого-нічого, добре, що собака не травмувала когось із тих діток. Правда, дивувало, чому за дітлахами ніхто з дорослих не наглядав і не пояснив їм, що відбирати цуценят від матері вкрай небезпечно?
Лікар травматологічного відділення райлікарні, до якого я відразу ж звернулася, порадив 10 днів стежити за тією собакою, як за рідною – аби, боронь, Боже, в неї не проявилися клінічні ознаки сказу. Наступного ж дня оглянути її приходив і ветеринар. А я тішуся, що все минулося благополучно і про той неприємний випадок мені нагадує тільки шрам на місці укусу і той страх, з яким я відтоді оминаю всіх бродячих собак, як мовиться, десятою дорогою. Як і в той злощасний день, коли я, повертаючись з лікарні, побачила біля поліклініки аж шість бродячих псів…
А цими днями я зустріла свою знайому Надію Іванівну, яка обурено нарікала, мовляв, у місті зграями бродять безпритульні собаки й страшно вийти на прогулянку з внучкою – може, якась із них хвора на сказ? І хоч це проблемне питання районка порушувала вже неодноразово, але наразі повертаємося до нього знову. Коментар з цього приводу нам надав заступник начальника ВУЖКГ по благоустрою та санітарній очистці Аллей ПСАРЬОВ:
– Власне, проблема поширення в місті бродячих собак ніяк і ніким не вирішується. Цим питанням ми, комунальники, взагалі не займаємося. Зрештою, й ніхто в нашому місті. Адже відловлювання собак – незаконне, а їхнє знищення карається Кримінальним кодексом України. Отож, поки не буде притулків для бродячих псів – не зміниться нічого. Адже їхня чисельність ніким не регулюється. А наразі умов для проведення стерилізації немає. Для цього, знову-таки, потрібні притулки, де б можна було їх утримувати протягом відповідного періоду проведення цієї процедури. А в нас, на Закарпатті, здається, є тільки один невеликий в Ужгороді.
Так, дійсно, раніше відловлювання бродячих собак проводили ми, комунальники. Але ось уже 3-4 роки цим не займаємося – законодавство забороняє. До нас з цього приводу приходили і попереджали про кримінальну відповідальність правоохоронці, слідчі. Тож проблемне питання бродячих собак зависло в повітрі. Побудувати притулок для них немає фінансових можливостей, зрештою, в бюджеті немає передбачених для цього коштів.
Звісно ж, до ВУЖКГ з приводу поширення в місті бродячих собак телефонують люди, нарікають на проблему. Доводиться і ще раз, і ще раз, уже вкотре і кожному, хто порушує цю проблему, пояснювати, що важелів впливу на її вирішення ми не маємо.
Що нас чекає? Чисельність безпритульних тварин з року в рік збільшуватиметься. Якщо працівники ВУЖКГ щороку відловлювали по 400-500 особин і навіть вівся облік (скільки самців і самок), то зараз питання збільшення їх чисельності, звісно ж, не регулюється.
Одні люди кажуть, що бродячих псів потрібно знищувати, інші (захисники тварин) – проти цього. А деякі й самі сприяють збільшенню їхньої чисельності – позбавляються їх, виганяючи на вулицю…
По коментар «Новини Виноградівщини» звернулися також до начальника управління ветеринарної медицини у Виноградівському районі Степана БАРЗУЛА:
– Так, бродячі собаки є потенційними носіями сказу, проте останній випадок виявлення цього небезпечного захворювання в лисиці був зафіксований на початку року. Але це – в дикій фауні, в мисливських угіддях села Перехрестя. До речі, в червні-вересні в рамках програми боротьби зі сказом проводилася антирабічна вакцинація диких тварин – вакцини-брикети поширювалися на територіях мисливських угідь. Незабаром проводитиметься відстріл лисиці і здійснюватимуться контрольні перевірки на наявність антитіл до сказу.
Щодо бродячих собак – це дійсно болюча проблема, але поки не буде створено міні-притулків, реально вплинути на ситуацію неможливо. Проте, слід зазначити, що за останні два роки випадків виявлення цих безпритульних тварин, хворих на сказ, не було.
Ганна ІВАНІВ
