Виноградівщину поправу можна називати ще й краєм, де активно процвітає швейна галузь. Підприємств легкої промисловості у нас діє чимало, але одним із найповажніших вважається ВАТ «ВВТШО «Гроно», що виросло на базі колишньої Виноградівської швейної фабрики. Сьогодні підприємство, постійно удосконалюючи технологію виробництва, розширює асортимент і поліпшує якість своєї продукції. Колектив, який очолює Ігор Лакатош, переважно жіночий, щоденно трудиться над виконанням плану. Тож, і вироби, пошиті в цехах, по-жіночому витончені і елегантні, як кажуть без «сучка і задоринки». Та не думайте, що це так вже просто. Щоб одяг був якісним і гарним, відповідав усім вимогам та стандартам, швачка повинна бути справжнім фахівцем.
Тамара Чех трудиться на фабриці з 1995 року. Цьогоріч жінка відзначила 20-річчя трудового стажу, а днями ще й відсвяткувала прекрасний ювілей – 45 років із дня народження. Дівчиною через сімейні обставини їй довелося податися в швачки, хоча мріяла вступити до навчального закладу і стати лікарем. Повинна була зробити вибір між студентською лавою і необхідністю заробляти на прожиття. Робота перемогла.
Починала працювати швачкою на керамічному заводі, де й навчилася старовинному швацькому ремеслу. Але після декретної відпустки довелося шукати інше місце роботи, бо завод зупинився. Так Тамара Вікторівна потрапила на швейну фабрику «Гроно». Зараз жінка не про що не жалкує і щиро зізнається, що аж ніяк не бачить себе в іншій професії, з якою звиклася і вже не змогла б без неї. «Моя робота – це мій другий дім», – каже робітниця.
Весь цей час жінка трудиться швачкою в одному цеху з хорошим колективом, де поряд працюють як ветерани галузі, котрі віддали підприємству по 30-40 років, так і зовсім молоді робітниці. За роки трудової діяльності і завдяки хорошим технологам та майстрам Тамара досконало оволоділа різними операціями – працювала на прасці, лекальником, на пресі тощо. Пошивають повелительки голки і нитки чоловічі костюми, якість яких має бути бездоганною, виконана з любов’ю та своєчасно, від чого залежить і матеріальне заохочення. Звичайно, заробітну плату в наш непростий час хотілося б кращу, але миритися можна. Та й керівництво підприємства робить все можливе для людей – по-можливості піднімає зарплатню, а ще кожен працівник може виписувати матеріальну допомогу, а в разі потреби грошову позику.
З машинкою не розлучається й вдома. Нагороджена талантом, вона, як професійна швачка, одягає себе і своїх домочадців. З-поміж інших Тамара виокремлюється елегантністю та вишуканістю – все це завдяки її відчуттю смаку і віянням моди. Коли вона бере до рук голку або сідає за швейну машинку, на світ з’являється повсякденне чи екстравагантне вбрання, без якого ми не можемо уявити життя.
Вільного часу, на жаль, як завжди бракує. Адже вона як справжня дружина повинна піклуватися про свого чоловіка та створювати домашній затишок. А ще Тамара — мама двох дорослих дітей і бабуся пречудового внука, в якому душі не чає – це найважливіше для кожної жінки. Головне, що вона просить, аби було здоров’я, мирне небо над головою, а все інше буде.
У переддень професійного свята приєднуємося до всіх привітань і бажаємо вам, дорогі трудівники легкої промисловості, карпатського довголіття, нових трудових здобутків, процвітання, успіхів у праці, щастя і благополуччя у кожній родині!
Любов ТОКАЧ
