БЕЗПЕКА ДИТИНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВАС!

Як Ви думаєте, що в житті батьків має першочергове значення? Гроші, робота чи здоров’я і безпека власних дітей? Ви вгадали — здоров’я і безпека дітей для більшості батьків завжди була і напевно буде на першому місці. Не складно знайти інформацію про безпеку дітей в плані їх захисту від пожеж, отруєнь, газу, електрики, води, небезпечних рідин та інших предметів. Навіть від «шкідливого впливу інтернету». Важче знайти інформацію про захист дитини від дорослих зловмисників. Тому, як інструктор з самозахисту, вирішив поділитися деякими порадами на згадану тему. Безпека дітей в першу чергу залежить не від правоохоронців, шкільних вчителів або вихователів. Не варто очікувати, що ці люди зроблять те, про що повинні дбати ви самі. Однак, якщо ви будете як слід займатися з дитиною вдома, то ці люди зможуть стати у нагоді і допомогти, підкріплюючи, забезпечуючи та підтримуючи ваші зусилля. Кожен батько чи матір повинні усвідомити —  НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ВЛАСНІЙ БЕЗПЕЦІ ТА СПОСОБАМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я — ЦЕ ПРЯМИЙ ОБОВ’ЯЗОК БАТЬКІВ. Отож мої поради і коментарі, щодо захисту дітей від дорослих зловмисників.
Порада 1.
Добийтеся того, щоб дитина знала назвати своє повне ім’я, домашню адресу, номер телефону і надавала цю інформацію тільки у разі нагальної потреби. Не дозволяйте дітям носити одяг, який розкриває їх імена стороннім особам. Незнайома людина може покликати їх на ім’я, а потім поводити себе як друг сім’ї.
Порада 2.
Навчіть дітей розпізнавати незнайомих і чужих людей. Діти повинні вважати незнайомими і чужими людьми, всіх з ким ви особисто не знайомі. Навіть, якщо доросла людина потоваришувала з дитиною і дитина вважає її доброю, вона повинна залишатися чужою аж поки ви особисто не дасте згоду на їх дружбу. Бувають випадки, коли дитині треба звернутися до незнайомої людини за допомогою, у тому числі і розповісти про свої особисті дані. У цьому випадку незнайомець повинен, як мінімум, відповідати наступним вимогам:
– це повинна бути людина, до якої дитина підійшла сама, а не навпаки;
– це повинна бути людина, зайнята якоюсь справою і бажано, яка має на одязі іменний бейдж — картка, на якій написано ім’я та/або прізвище особи);
– бажано, щоб це була жінка.
Порада 3.
Навчіть дітей уникати спілкування з незнайомими людьми і втікати, якщо незнайома людина всупереч бажанню дитини, намагається зав’язати розмову або настирливо наполягає на спілкуванні. Налаштуйте дитину до агресивного захисту, у випадку, якщо втекти не вдається і діло доходить до фізичного контакту.  Дитина як мінімум повинна знати, що  кричати, як кусатися, діяти на очі і бити у пах.
Порада 4.
Придумайте сімейний пароль і навчіть дітей ним користуватися. Сімейний пароль — це секретне слово чи словосполучення, яке відомо тільки членам сім’ї. При цьому вводиться правило, що незнайома або чужа людина повинна сказати його дитині, перш ніж та піде з нею або дозволить увійти до будинку. З цього правила не повинно бути винятків. Можна використовувати пароль у разі виникнення небезпечної ситуації, як команду. До прикладу, якщо на вас напали у присутності дитини, ефективніше буде сказати кодове слово (пароль), яке для дитини у цій ситуації значило б «Подзвони на «102» і скажи, що потрібна допомога», аніж покласти дитину в незручне становище, коли вона не знає як себе повести. Час від часу треба змінювати пароль і слідкувати, щоб діти не проговорилися. Ці прийоми ефективні, тільки, якщо залишаються сімейною таємницею.
Порада 5.
Навчіть дітей, що не можна робити з дорослими ні за яких обставин. Йдеться про наступне:
– розмовляти чи переписуватися на відверті теми з незнайомими або чужими дорослими людьми;
– надавати допомогу незнайомій людині (якщо дорослий просить про допомогу, дитина повинна попросити допомогти йому інших дорослих);
– сідати в автомобіль з незнайомою людиною на її прохання чи зі знайомою але чужою людиною без потреби;
– заходити у будинок чи квартиру до незнайомої або чужої людини.
Порада 6.
Поговоріть з дітьми про інтимні частини тіла, яких ніхто не має права торкатися. У тому числі близькі люди, члени родини і сім’ї.
Порада 7.
Перед тим, як дозволити дитині переночувати у друга (подружки), познайомтеся особисто з дорослими людьми у цьому домі. Кожного разу, коли ваша дитина повертається, після ночівлі у чужому домі, поспілкуйтеся з нею. Розпитайте, як вона провела час у гостях і чи робила вона щось, що хотіла б робити у майбутньому. Забираючи звідки-небудь дитину, потратьте час на те, щоб вийти з машини і на хвилинку зайти всередину. Ваші батьківські інстинкти безцінні, але марні, якщо будете чекати на дитину, сидячи в машині.
Порада 8.
Навчіть дитину користуватися автомобілем, щоб запобігти нападу зловмисника. Наприклад, як самостійно відкрити автомобіль, як закритися в ньому з середини, як використати звуковий сигнал автомобіля.
Порада 9.
Навчіть дитину триматися поруч з товаришами і ніколи не відходити в бік від своєї групи. Заохочуйте дитину мати таку привичку. Не дозволяйте дитині знаходитися одній на автостоянці в очікуванні машини, яка її повинна забрати.
Порада 10.
Забезпечте дитину засобами зв’язку і навчіть ними користуватися. Зробіть так, щоб дитина могла у будь-яку мить повідомити про нестандартну або небезпечну ситуацію. Виберіть підходящий пакет мобільного зв’язку, у якому передбачено безкоштовне з’єднання з вашим телефоном або забезпечте постійний баланс грошей на телефоні дитини.
Порада 11.
Навчіть дітей відповідати на телефонний дзвінок у випадках, коли вони залишаються вдома наодинці. Якщо дзвонить незнайома людина і просить покликати до телефону когось з дорослих, яких немає вдома, діти повинні відповісти, що не мають змоги їх покликати, або, що дорослі зайняті і не можуть підійти. Не можна говорити «Їх тут нема» або «Я не знаю, коли вони повернуться».
Порада 12.
Привчіть дітей періодично робити контрольний дзвінок з повідомленням про їхнє місцезнаходження, настрій і чим займаються.  Можна також використати послуги мобільного зв’язку, які передбачають автоматичне визначення  місцезнаходження телефонного апарату. Якщо діти збираються на велосипедну прогулянку, обсудіть з ними їх маршрут.
Порада 13.
У разі спроби викрадення дитини дорослою людиною, вона повинна:
– дуже голосно кричати фрази «Мене хочуть викрасти!», «Відпустіть! Я Вас не знаю!», «Допоможіть! Викличте міліцію (поліцію)!»;
– при переслідуванні бігти від зловмисника не по прямій лінії, а якомога з крутішими поворотами під час руху (якщо є можливість то довкола стоячого автомобіля;
– якщо переслідує автомобіль, то бігти туди, де він не зможе проїхати;
– вміти вдарити в пах;
– якщо схопили, то кусатися і видавлювати очі;
– якщо є можливість, то заціпитися, обплівшись ручками і ніжками за велосипед або перило.
Порада 14.
Навчіть дитину правилам дорожнього руху. Це потрібно не тільки заради попередження травм, а і для запобігання конфлікту з неадекватними дорослими, які знаходяться в автомобілі.
Порада 15.
Зробіть відбитки пальців своїх дітей, і постарайтеся, щоб у вас завжди була їх фотографія, зроблена нещодавно. Інформацію про те, як зробити відбитки пальців у домашніх умовах, можна отримати з інтернету.
Декілька слів щодо вимог, які ставляться до батьків, і які обов’язково треба врахувати у процесі  навчання.
1. Пам’ятайте, що безпека ваших дітей лежить на ваших плечах. Якщо ви несерйозно до неї відноситеся, то і діти будуть сприймати власну безпеку не серйозно. А це може привести до сумних наслідків.
2. Щоб навчання дитини прийомам безпеки було ефективним, воно повинно бути цікавим і завжди проводитися з любов’ю і порозумінням.
3. Займаючись з дітьми, ви повинні бути послідовними в навчанні, заохоченнях і похвалах.
4. Розтягніть заняття  з безпеки на декілька місяців, щоб облегшити для дітей запам’ятовування. Це також допоможе подолати у них відчуття пригніченості і страху, які можуть навіюватися такими заняттями.
5. Для перевірки засвоєння знань влаштовуйте перевірки. Для прикладу, організуйте спілкування дитини з вашим знайомим, який для неї є незнайомою або чужою людиною. Грайте в ігри з елементами самозахисту, переслідуваннями, розслідуваннями і тому подібне.
6. Для виховання у дітей впевненості у власних можливостях запишіть дитину в спортивну секцію чи в групу з вивчення бойового мистецтва. Перед тим, звісно, переконайтеся у тому, що віддаєте дитину у надійні руки.
Надані поради — це не все, що максимально забезпечить безпеку ваших дітей, але те, що може стати відправною точкою в захисті їх здоров’я і благополуччя.
ДІТИ НЕ ЗДОГАДУЮТЬСЯ, ЩО ЇХ БЕЗПЕКА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВАС, ВОНИ ПРОСТО ВІРЯТЬ І ДОВІРЯЮТЬ ВАМ. НЕ ЗРАДЖУЙТЕ ДОВІРУ ДІТЕЙ! ЗАЙМІТЬСЯ ЇХ БЕЗПЕКОЮ ВЖЕ ЗАРАЗ!
З повагою Віктор Черніков, інструктор з самозахисту ФЦ «ДАРТ».