Насильство – загроза демократії!

Насильство в сім’ї – тема, яка, на жаль, є актуальною завжди. І не важливо, чи скоюють його фізично або психологічно чоловіки та жінки один до одного, чи батьки до своїх дітей. Кожен і кожна із нас у своєму житті безпосередньо чи опосередковано стикалися з такими випадками. Наприклад, одні з найпоширеніших: сусіди сваряться між собою, проявляючи агресію (нерідко і кулаки йдуть в хід), батьки «виховують» дитину ціпком чи кропивою… А ми спостерігаємо за цим із боку, навіть намагаємося не помічати, бо не годиться «лізти в чужу сім’ю, самі розберуться», навіть не замислюємося, що на їх місці можемо бути і ми… Про можливі наслідки годі й говорити…
Як уберегти себе від насильства і куди звертатися, якщо Вас ображають, розповіла в. о. директора Центру надання соціальних послуг Виноградівської міської ради Елеонора Білкей.

– Проблема насильства в сім’ї cтосується кожної людини та суспільства загалом. Ще досить недавно жорстоке поводження із членами родини вважалося внутрішньою проблемою сім’ї, і будь-яке втручання збоку суспільства вважалося недопустимим. Причиною такого ставлення до насильницької поведінки, за результатами досліджень, була і стереотипна поведінка постраждалих від насильства, і сором, і непоінформованість населення, а також відсутність належного реагування правоохоронних органів щодо осіб, які вчиняли насильницькі дії, – розповідає Елеонора Віталіївна. – Станом на сьогодні, проблема насильства в сім’ї вважається найбільшим суспільним злом, злочином щодо особистості, її честі, гідності та свободи. Спостерігаючи за подіями останніх років, хочеться звернути увагу на те, що проблема домашнього насильства вийшла за рамки «прихованості». Це спостерігається і в неприйнятному ставленні суспільства до будь-яких насильницьких дій, і в зміні свідомості постраждалих від насильства, і в регулюванні даної проблеми на рівні держави. Зокрема, Законом України від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII«Про запобігання та протидію домашньому насильству» (із змінами) передбачено ряд спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству: терміновий заборонний припис щодо кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України строком на 10 діб та може містити такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона контактувати з постраждалою особою); обмежувальний припис щодо кривдника (виноситься за рішенням суду, строком від 1 до 6 місяців та передбачає такі заходи: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) із постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб); взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Цим же законом визначено суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та алгоритм дій щодо надання допомоги та захисту постраждалим особам, права постраждалих осіб. Президент України підписав Указ № 398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захист прав осіб, які постраждали від такого насильства». 24 лютого цього року Уряд затвердив Державну програму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року. Також на державному рівні прийнято ряд підзаконних актів, належне виконання яких відповідальними суб’єктами дозволить змінити ситуацію, а може і врятувати чиєсь життя. Тому, на рівні кожної територіальної громади повинен бути чітко розроблений механізм реагування на повідомлення щодо вчинення насильства.
– Чи зустрічалися Ви у своїй практиці із випадками насильства у сім’ї і які з них є найпоширенішими на теренах нашого району?
– Як показує практика, найчастіше спостерігається фізичне насильство над жінками, рідше потерпають чоловіки. Часті випадки насильства над дітьми, як в удома, так і у навчальних закладах. Звичайно, відповідні служби реагують належним чином. Наприклад, жінку, яка зазнавала постійних знущань від чоловіка, разом із малолітньою дитиною влаштовано в центр соціально-психологічної допомоги в місто Ужгород, де їм забезпечено притулок та допомогу фахівців (психологічну підтримку, юридичну та медичну допомогу). Водночас, відповідні органи працювали з кривдником. Інший випадок: жінка через постійні напади агресії із боку чоловіка змушена була втікати з власного дому, поневіряючись по сусідах, не раз ночуючи на вулиці. Наважилась розірвати це коло і спільними зусиллями сьогодні відновлює свій психологічний стан у власному домі. Таких прикладів багато. І розуміємо, що там, де присутнє фізичне насильство, обов’язково є і психологічне. Випадки економічного насильства (заборона працювати, обмеження в грошах за період декретної відпустки…і т. д.) врегулювати легше. Щодо сексуального насильства неповнолітніх, резонансним був випадок у 2010 році, який сколихнув Виноградівщину цинічністю: батько зґвалтував доньку з інвалідністю і поніс за це законне покарання. На жаль, діти часто присутні при «розбірках» дорослих, тому завжди зазнають психологічного насильства. Жоден із видів насильства не може розглядатися окремо, бо де є хоч один вид, там обов’язково є й інші.
– Елеоноро Віталіївно, які проводите превентивні заходи щодо запобігання насильству?
– Проводимо переважно профілактично-просвітницьку роботу (лекції, бесіди, відеолекторії) серед учнівської та студентської молоді, круглі столи, раніше організовували флешмоби. Щорічно в рамках акції «16 днів проти насильства» також проводимо ряд заходів. Минулого року, у зв’язку з епідемічною ситуацією, пов’язаною з Covid-19, заходи відбувалися в онлайн режимі на платформах Zoom, Google Meet. Поширюємо інформаційну продукцію.
– У разі, якщо людина зазнала насильства і хоче вирватися із тенет кривдника, куди їй звертатися?
– Дійсно, дуже важливо знати, куди звернутися у разі потреби. Діють Урядова «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства за номером – 1547; Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного); Національна дитяча «гаряча лінія» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного). На території Виноградівської міської територіальної громади: Центр надання соціальних послуг (2-64-68), Служба у справах дітей Виноградівської міської ради(2-65-48) підрозділи органів Національної поліції України (102), також управління соціального захисту населення Берегівської районної державної адміністрації (2-26-02). Тільки від кожної і кожного з нас залежить, чи насильство в сім’ї далі існуватиме, чи ми будемо поважати одне одного і ставитися так, як би хотіли, щоб ставилися до нас.

Наталія Кобаль

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США зміжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews