На мові рідній, яку від пеленок їм привили, прославляють отчий край

Нещодавно у видавництві «Карпатська Вежа» накладом 900 примірників вийшов у світ черговий «Альманах днешньої русинської літератури» за 2021-ий рік. Автори присвятили його пам’яті легендарної русинської співачки Ольги Кирилівни Прокоп.
У збірнику кожний поціновувач рідного слова знайде найсвіжіші різножанрові твори карпаторусинської літератури.
У передмові голова «Русинського культурологічного клубу» Юрій Шипович наголосив, що з кожним роком число талановитих майстрів слова рідного краю збільшується. Якщо, до прикладу, у 2019 році в «Альманасі» друкувалися твори 17 авторів, то у 2020-му їх було 26, а цьогоріч уже стало 28. Вони пропонують увазі читачів поетичні, прозаїчні і драматичні твори, написані на русинській мові протягом нинішнього року. Відрадно й те, що це як ті, хто вперше пробує писати на материнській мові, так і добре відомі загалу літератори. Зокрема, в цьогорічному альманасі надруковані твори голови спілки письменників Закарпаття Василя Кузана. Він є автором багатьох збірок, а також більше ста співанок, частина з яких написана на русинській мові і які надруковані в книзі «Дьоньдята».
Надзвичайно приємно, що до альманаху ввійшло багато творів талановитих авторів із Виноградівщини. Порадують вірші брата і сестри Марини та Юрія Бабинців із Широкого «Шпор», «Стояла хижка пуд хащов» та інші. Своїми поезіями «Пам’яті нянька», «Кавиль» тощо захопив містянин Степан Біров, котрий почав писати у 2019 році, завдяки фейсбучній групі «Креденц сміху» та спілкуванню з Віктором Черкуном. До слова, твори закарпатського далекобійника полюбилися читачам і нові вірші «Сільський супермаркет», «Рокот-крумплі» та інші читач знайде на сторінках альманху. Степан Біров також працює водієм міжнародних перевезень, тож і свої вірші він творить під час поїздок, до прикладу, на кордоні Чехії та Німеччини чи в Ламбасі (Австрія). А ще його захопила творчість нашої землячки Лесі Адамової, яка наразі мешкає в Брно, але постійно друкується у виданнях краю. Ось і в цьому номері пропонує читачам свої вірші «Карпати», «Дякуву вам, моя мамко», «Рудна бесіда»…
Кандидат біологічних наук, почесний президент Товариства «Закарпатці у м. Києві» Микола Бідзіля родом із Сасова. Має численні наукові публікації. А наразі написав надзвичайно захоплюючі спомини з дитинства «Гай-трава».

Відома землякам виконавиця закарпатських і русинських народних пісень Марія Білак із Оноку зібрала численні народні приказки та афоризми свого рідного села.
Олександр Керестеші з Дротинців почав писати чотири роки тому. Його вже знають читачі, адже автор публікувався у збірці «У русинському краю жури не знаю» фейсбук-групи «Креденц сміху», а також «Альманасі» за 2019 та 2020 роки. Цього разу пропонує вашій увазі поезії «Севлюш», «Великодне поливання» та «Справжня дружба».
Добре знають завдяки «Креденцу сміху» у нашому місті й Івана Свища з Олешника, який вже друкувався в «Альманасі». Переконан, що припадуть до душі його вірші «Біціглі», «Пиво» та «Репер Еміл» про майстра репеського слова із Ардова. А також прозові твори на актуальну тему «COVID-19», «Карантин», «Локдаун».
Завершує збірку твір Михайла Чухрана «Бетлегем», написаний за народними мотивами. Відомий метр русинського слова, який випустив чимало книжок для дітей і дорослих, а його поезії стали свого роду русинською класикою, на цей раз пропонує читачам поринути у свято Різдва, коли від хати до хати ходили бетлегеми і не просто колядували, а розігрували цікаве театральне дійство. Тут газда і пастирі, дідо і ангели, а ще бешкетник чорт, якого всі проганяють ціпками, аби не заважав колядувати і святкувати Різдво. Символічним є й побажання многая літ і в здоров’ї дочекатися наступного року. Тож і ми бажаємо авторам успіхів, аби вони знову порадували читачів своїми новими творами на рідній материнській мові.

Любов ТОКАЧ