Серед народних обранців районної ради сьомого скликання багато досвідчених політиків, але є чимало початківців. Один із тих, хто вперше спробували свої сили на депутатському поприщі, медик за фахом Михайло ДОБОШ.
– Михайле Володимировичу, як рідні сприйняли Ваше рішення стати депутатом?
– Із самого початку це було моє особисте рішення, але я дуже вдячний своїм близьким за те, що вони його підтримали. В результаті від села Черни пройшло двоє депутатів – я за списками від «Відродження» і Мирон Фурман від «БПП – «Солідарність». Звичайно, бути вперше обраним депутатом районної ради – це дуже почесно і відповідально. Тому всіма силами намагаюся довести, що вибір на мою користь, зроблений правильно. Як і всі народні обранці входжу до складу однієї з постійних депутатських комісій, а саме є секретарем постійної депутатської комісії з питань промисловості, будівництва, транспорту, сільського господарства, земельних ресурсів та екології.
– Що вже вдалося зробити за рік депутатства?
– Я впевнений і завжди наголошую, що лише командна робота може дати позитивний результат. У нас є дуже багато планів щодо того, як покращити інфраструктуру не лише мого рідного села, а й, звісно ж, усього району. Бо районна рада повинна вирішувати наболілі проблеми всієї Виноградівщини. Можливо, не все вдається втілювати в життя, що хотілося б, але дуже багато робиться і в багатьох напрямках. Одним із виконаних пунктів хочу відмітити те, що в Черні нарешті за багато років почалося будівництво дороги. Це вкрай важливо. Крім того, минулого року було проведено облаштування дитячого садка, зокрема, утеплення фасаду. Наразі заклад у чудовому вигляді. Звичайно, що це все зроблено зусиллями команди. Бо, як кажуть, один у полі не воїн. Завдяки тому, що в нас у районній раді сформована коаліція, всі важливі питання вирішуються набагато легше. Звичайно, що на поточний рік також намічається дуже багато роботи, треба вирішувати цілий ряд важливих питань життєдіяльності району. Це й проведення ремонтів у закладах культури, медицини, освіти, продовження будівництва та ремонту доріг, благоустрою населених пунктів. У планах на найближчий час – покращити стан Чернянської школи. Адже відомо, що 1-4-і класи знаходяться в приміщенні будинку культури. Відповідно там потребується заміна вікон. Та й сам клуб потребує ремонту, адже там, як кажуть, роки своє зробили. І, крім цього, нам обов’язково потрібно продовжити будівництво дороги вже безпосередньо в самому селі. Це питання зараз також на часі, і плануємо, що з Божою поміччю, його вдасться виконати. Крім того, є домовленість із селищним головою Королева щодо виготовлення проектно-кошторисної документації для будівництва доріг у цьому населеному пункті. Щодо доріг, то в нас є свій погляд на вирішення даної проблеми, зокрема, проводити не ямкові, а капітальний ремонт, і за декілька років наші дороги буде не впізнати. Думаю, що люди побачили ті позитивні зміни, які відбулися за минулий рік. Будемо продовжувати в тому ж темпі, набираючи ще більших обертів.
– Ви працюєте у медичній сфері. Чи не складно поєднувати депутатську діяльність з основною роботою?
– Так, я працюю фельдшером на «швидкій» у Королеві. Завдяки тому, що в нас досить зручний графік, завжди вистачає часу й для депутатської діяльності. Тим більше, що моя робота безпосередньо пов’язана з людьми, то й спілкуватися легше, бо майже всіх я вже знаю. Адже ми обслуговуємо ряд населених пунктів: Теково, Гудя, Королево, Веряця, Горбки, Черна, Хижа, Новоселиця. Спілкуюся з виборцями і на вулиці, часто по телефону, проводжу прийоми на сільській раді. У нас добре налагоджена співпраця з Чернянським сільським головою Михайлом Чонкою. Якщо ж виникають питання, які потребують негайного вирішення, у будь-який момент можу звернутися до голови райради Віталія Любки. При потребі виїжджаємо на той чи інший об’єкт, де безпосередньо з керівниками закладу обговорюються проблемні питання і знаходяться шляхи їх вирішення.
– Як наразі стоїть питання з об’єд-нанням лікарні у Королеві?
– Моя особиста думка і впевнений колеги мене підтримають, що легко закрити будь-який заклад, найважче його зберегти. Наше завдання – докласти всіх зусиль для того, щоб лікарня функціонувала. Тому й було прийнято рішення про злиття Королівської селищної і залізничної лікарень зі збереженням робочих місць та функціональних обов’язків медпрацівників. Відбудуться лише незначні зміни, які жодним чином не вплинуть на якість надання медичних послуг пацієнтам.
– Ваша думка щодо запровадження страхової медицини.
– На мою думку, страхова медицина – це дуже перспективне питання, яке б змінило ряд тих усіх процедур у лікарні і відповідно порядок прийому хворих. Але через те, що більша частина населення або працює за кордоном, або безробітна, мало хто зможе сплачувати цю страховку. Хіба що її зроблять доступною для малозабезпечених верств населення. Але однозначно це потрібно вводити. Бо, на жаль, медична галузь недофінансовується, внаслідок чого рівень допомоги падає.
– Ще одне важливе питання, яке хвилює багатьох, – створення госпітальних округів. Чи не залишиться Виноградівщина без лікарні, як це сталося свого часу з поштою, райавтодором, військкоматом?
– Сподіваюся, що дане питання буде вирішено позитивно. На минулій сесії райради ми з колегами прийняли звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України з проханням затвердити у плані госпітальних округів Закарпатської області Виноградівський госпітальний округ з центром у місті Виноградів. Також відповідні звернення були прийняті Асоціацією сільських та селищних голів, депутатами міської ради. Думаю нас підтримають і представники району в обласній раді. Бо такі важливі питання, вважаю, необхідно обов’язково лобіювати на всіх рівнях. Тим більше, що наш район відповідає всім вимогам згідно Постанови КМУ, яка передбачає створення госпітальних округів. А подібна реорганізація може призвести до знищення налагодженої системи медицини району, яка формувалась роками. Крім того, що в нас працюють хороші спеціалісти та добротна медична база, у минулому році районна лікарня отримала сертифікат на систему управління якістю, що свідчить про високу якість роботи установи. Тому, як кажуть, будемо боротися.
– Михайле Володимировичу, поділіться своїми планами на найближчий час. Що би ви хотіли втілити в життя насамперед?
– Як народного обранця мене найбільше турбують проблеми громади та громадян. Головне завдання, яке першочергово треба виконувати, – будівництво в районі якісних доріг. Адже від цього дуже багато залежить. Ну і відповідно розвивати соціально-культурну сферу наших населених пунктів. Розуміючи, що час на депутатську діяльність мине швидко, а добрі справи залишаться назавжди, намагаюся максимально використати можливості перебування у райраді, щоб зробити чим більше з того, що задумав.
Розмовляла Любов ТОКАЧ
