Іванна Климпуш-Цинцадзе відкрила у Виноградові партійний офіс «Європейської Солідарності»

У вівторок до Виноградова завітала неординарна гостя – українська політикиня і громадська діячка, народна депутатка України Верховної Ради IX скликання, голова Закарпатської організації «Європейська Солідарність» Іванна Климпуш-Цинцадзе. Спілкувалися ми з нею у відкритому того дня партійному офісі «Європейської Солідарності» за адресою: м. Виноградів, вул. Шевченка, 22, на другому поверсі меблевого магазину «Гелена». Сюди можуть звертатися люди із питаннями та проблемами щодня з понеділка по п’ятницю з 9 до 17 години.
Про своє закарпатське коріння і мету візиту політикині Іванни Климпуш-Цинцадзе – у нашому інтерв’ю.
– Я точно не чужа для Закарпаття людина – в мене матуся народжена у Мукачеві, і вся її родина – це Тячівський та Мукачівський райони. А татова родина – селище міського типу Ясіня Рахівського району. Мій дід Дмитро Климпуш зі своїми братами був серед організаторів Гуцульської республіки у 1918 році. Він був командантом Карпатської Січі (військових формувань незалежної української держави – Карпатської України в 1938–39 роках). Його рідний брат Василь був членом сойму Карпатської України, який проголошував незалежність краю. Тому для мене Закарпаття – родинна відповідальна історія, яка зобов’язує мене відповідально ставитися до ролі Закарпаття в Україні.
– Іванно Орестівно, cудячи з Вашого родоводу – політика у Вас в крові, адже Ваші предки стояли у витоків творення історії краю.
– Це накладає велику відповідальність. Мій батько був двічі народним депутатом від Закарпаття, як мажоритарник спочатку від Рахівського, потім – Рахівського і Тячівського районів. Також він працював першим міністром транспорту незалежної України, об’єднуючи залізницю, автомобільний та повітряний транспорт у єдине Міністерство. До цього часу він має велику повагу всіх наступних міністрів. Я, як людина народжена в Києві, всі свої канікули проводила у бабусь або в Ясіні, або в Мукачеві. Закарпаття для мене завжди було місцем сили. І, мені здається, що якраз оця вся географія родинного походження дає мені можливість розуміти різні частини Закарпаття. Адже це – розмаїтий край з великою кількістю культур, і оці всі культури я ввібрала в себе з самого дитинства. Мене навіть моя бабця навчили говорити по-мадярськи, адже вона ходила до школи при Австро-Угорщині. На Виноградівщині я була неодноразово. До речі, я належу до тих людей у Верховній Раді, котрі не зважаючи на проведену реформу, вважають, що цей об’єднаний район мав би називатися Виноградівський.
– Яка мета Вашого візиту до Виноградова?
– Для нашої партії «Європейська солідарність» важливо працювати не тільки під час передвиборчої кампанії, а бути в постійному контакті як з нашими партійцями, так і з нашими прихильниками, громадами, аби знати, чим живуть люди, що їх найбільше турбує. Отакі візити і дають можливість зануритися у деталі проблем, які виникають. Так, зокрема, проблеми, які існують у Виноградівській ОТГ, насправді є дуже горизонтальними для більшості територіальних громад. На жаль, вони на сьогодні не мають тієї трирічної підтримки, з якої ми починали процес децентралізації. Я розумію, що велика відповідальність і додаткові зобов’язання були покладені на громади. Це і оплата праці багатьох працівників, і підтримка закладів культури… А кошти громад, податки не забезпечують потреби на сьогодні. Якщо дивитися на загальну картину по Закарпаттю, то за результатами першого кварталу тільки 10 ОТГ з 64-ох існуючих виконують плати по надходженням до бюджету. І в цю десятку не входить жодна громада з Берегівського району. Це – виклик, який дуже скоро постане серйозною проблему перед кожною людиною. Зараз ми бачимо, що частина податків, які попередньо планувалися на адміністрування і забезпечення місцевих надходжень, забирають з громад. Отже – моє завдання тут – почути людей і, повернувшись до Києва, запропонувати проекти рішень чи варіанти, або ж ініціювати дискусію. Я рада, що ми з нашими партійцями відкрили тут партійний офіс. Сподіваюсь, що він стане осередком спілкування, життя, ідей, які потім зможуть реалізовувати на благо Виноградівської ОТГ. Наразі ми проговорили кілька речей загальнодержавного упорядкування, зокрема, недобросовісного використання дозволів на очищення русел річок – забір гравію та піску без врахування екологічних наслідків для громади. Інша проблема – недоотримання податків від будівель, котрі люди добудували і не вводять в експлуатацію, щоб не сплачувати податок. Ми не можемо очікувати, що держава нас захистить Збройними Силами, що в нас будуть побудовані якісні дороги, що нам надаватимуть якісні медичні послуги, якщо ми не платимо податки.
– Ваша партія є чи не єдиною, які найбільше підтримали військовослужбовці – воїни АТО-ООС.
– Так, безперечно, серед наших партійців та прихильників політсили є багато славетних захисників. Не вийняток і 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада. Намагаємося максимально підтримувати з ними контакт і допомагати в силу наших можливостей. Нещодавно передали їм квадрокоптер. Аби підтримати бойовий дух і відчуття того, що в боротьбі за цілісність держави вони не одні, час від часу запрошуємо до них популярних виконавців. Підтримуємо зв’язок і з жінками-військовослужбовицями. В Ужгороді ми висадили алею яблунь у пам’ять про жінок і дівчат, котрі загинули під час бойових дій. Що стосується загальнодержавної підтримки, хочемо, щоб вони знали, що ми, не складаючи рук, і далі будемо боротися за гідну оплату праці наших військовослужбовців, за вирішення проблем Збройних Сил. Адже вони нам дають можливість насолоджуватися життям і будувати країну, вони тримають над нами мирне небо. Тому – разом ми переможемо в цій війні проти російського агресора.
– Наостанок, Іванно Орестівно, що побажаєте мешканцям нашого району?
– Від нас залежить, яке ми будемо мати завтра. Тому важливо, щоб кожна людина добросовісно ставилася не тільки до своєї роботи, а й брала на себе відповідальність за долю громади. У нас це є, адже берегівчани і виноградівчани, як і всі закарпатці, дуже працьовиті люди. Ми вміємо трудитися і можемо показати приклад працелюбства всім іншим. Розуміючи, що ми всі разом будуємо європейську країну, повинні не зациклюватися на Європі в себе вдома, а виходити за межі паркана. Маємо докладали максимум зусиль до спільної дії задля блага власної громади, району, області і процвітаючої України.

Розмовляла Наталія Кобаль