НЕ ВСІ ПІДПРИЄМЦІ Є ЗАКОНОСЛУХНЯНИМИ ТА ДОБРОСОВІСНИМИ

Кілька днів тому до редакції зателефонувала наша читачка Ірина Попович з Виноградова, яка з обуренням нарікала: «Чому на малому ринку деякі підприємці продають ковбаси, майонез, сири та інші харчові продукти просто на сонці, коли температура повітря аж зашкалює? Куди дивиться санепідемстанція і хто за цим має стежити?». Це питання ми переадресували начальнику Виноградівського районного управління Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Івану СТОЙЦІ. Тож подаємо його коментар: – Власне кажучи, споживачі вправі обурюватися з цього приводу. Але, образно кажучи, руки в нас зв’язані. Адже центральний орган виконавчої влади з початку 2014 року встановив мораторій  на перевірки суб’єктів господарювання всіма контролюючими органами. Була надія, що з другої половини поточного року термін його дії закінчиться. І в межах розумного перевірки все-таки здійснюватимуться. Зрозуміло, що суб’єкти господарювання – це люди, які приносять користь суспільству – вони бюджетоформуючі й сплачують податки, утримують свої сім’ї і не просять від держави робочі місця. З ними потрібно поводитися відповідно, з повагою. Але разом із тим деякі     контролюючі функції повинні б бути, тому що не всі суб’єкти господарювання і далеко не завжди є законослухняними та добросовісними. Особливо це стосується дрібних підприємців, адже крупні мають умови, відповідний транспорт, дотримуються технологій зберігання і реалізації продукції. Дрібні ж підприємці  працюють на ринках, буває, й взагалі не зареєстровані або ж у не встановлених для торгівлі місцях. Деякі з них й товар  закуповують  абиякий, адже питання нині стоїть так: «Головне – вижити». До того ж не всі підприємці володіють відповідними знаннями щодо правил умов зберігання та реалізації харчових продуктів, або ж не завжди дотримуються їх.
Проте контролюючі органи (і санепідемстанція в тому числі) – це державні служби, які повинні повністю виконувати вказівки влади – і ніяк інакше. А Кабмін продовжив мораторій  на перевірки суб’єктів господарювання всіма контролюючими органами. І хоч на третій квартал ми запланували деякі перевірки, але прийшов відповідний наказ і роз’яснення, згідно якого їх довелося відмінити. І це не наша провина. Але крім перевірок, повірте, в нас є що робити. Ми займаємося епідемічними питаннями, попередженням виникнення і розстеженням випадків інфекційних захворювань. Це величезний пласт роботи. Тим більше, ми вже на порозі реорганізації, яка полягає в тому, що планується зменшення кількості контролюючих органів (і це я також підтримую), тобто, буде здійснено злиття Держсанепідслужби, ветеринарної служби і служби захисту прав споживача. З цих усіх трьох структур буде створено одну державну контролюючу службу. Тож ми в очікуванні реформи, в невизначеності.
Інформую, що державний нагляд і контроль на ринках веде ветеринарна служба. В них є і лабораторія, і працівники, які в співпраці з дільничними інспекторами та дирекцією ринку зобов’язані  тримати на його території належний порядок і пильнувати за його дотриманням. Але наразі мораторій на перевірки суб’єктів господарювання стосується і їх, і всіх державних  контролюючих органів. Але є адміністрація ринку, і ринок як об’єкт належить їй, тож в її інтересах, аби там був відповідний порядок. Згідно чинного законодавства, всі випадки, що стосуються незаконної торгівлі і торгівлі в невстановлених місцях – компетенція правоохоронних органів (які до того ж не вважаються контролюючим органом) і місцевої влади. А підприємець, який має свідоцтво про підприємницьку діяльність, більш відповідальний, ніж той, хто займається торгівлею незаконно, хто продає товар сумнівної якості та ще й на сонці його розклав. Але, по-перше, ніхто нікого не зобов’язує купувати харчову продукцію, яка  продається на сонці, без дотримання температурного режиму зберігання і реалізації, в тому числі й тих людей, які мають із цього приводу претензії. По-друге, вартує звертатися до дирекції ринку з тими чи іншими наріканнями чи скаргами, якщо ж мова йде про торгівлю в невстановлених місцях – до правоохоронних органів, зокрема, до представників муніципальної міліції, які повинні пильнувати за цим.
Я згоден із тим, що не мало б бути так, як колись, коли будь-який контролюючий орган мав право проводити і непланові, і позапланові, словом, непередбачувані перевірки. Це неправильно. До речі, ще до введення в дію мораторію ми працювали на випередження – в нас проводилася планова робота, особлива увага приділялася об’єктам високого ступеню ризику (водопроводам, дитячим установам, крупним підприємствам харчової промисловості, лікувально-профілактичним закладам). Думаю, що якщо державна політика йде в правильному напрямку, то після реорганізації все повинно стати на свої місця.
Ганна КОБАЛЬ