Амброзія полинолиста є одним з найнебезпечніших карантинних бур’янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур’яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння
На жаль, бур’яни швидко поширюються і на теренах нашої країни. Вперше в Україні амброзію було виявлено у 1925 р. Після 50-х років ХХ-го сторіччя амброзія почала активно «крокувати» у північному і західному напрямках України. Цей бур’ян виявлено на території АР Крим та в 24 областях країни на загальній площі близько 3,7 млн. гектарів.
Останні декілька років у зв’язку з недотриманням вимог агротехніки під час обробітку ґрунту і збирання сільськогосподарських культур, невживанням належного комплексу заходів боротьби з бур’янами – засміченість амброзією полинолистою відображає загальне погіршення екології землі.
Серед інших бур´яів саме амброзія виділяється своєю надзвичайною пристосованістю до виживання. У зв’язку з потужною надземною масою і кореневою системою вона збіднює і висушує грунт. При середній густоті стояння рослина використовує з 1га площі до 2000т води, що дорівнює 200мм опадів та виносить з грунту стільки поживних речовин, скільки їх містить в 7-8 ц мінеральних добрив. В результаті цього урожай сільськогосподарських культур різко знижується.
Ззовні амброзія схожа на полин звичайний, але не має запаху. Стебло пряме, здерев’яніле, гіллясте, висотою від 50 см до 2-х метрів. Перші сходи з’являються в квітні. На початку розвитку рослина інтенсивно розвиває кореневу систему, в цей період надземна частина розвивається дуже повільно. У червні починається інтенсивний ріст і розгалуження надземної частини. Цвіте вона з кінця липня до вересня. Одна рослина може утворювати до 100 тисяч штук насінин, які зберігають схожість до 20 років і здатні проростати навіть у недозрілій формі.
На пасовищах амброзія полинолиста витісняє злакові трави і знижує якість кормів. Амброзія полинолиста містить 0,15% гірких ефірних олій, тому тварини її не поїдають.
Щодо здоров’я людини, то і тут амброзія криє в собі небезпеку, викликаючи в чутливих людей алергічне захворювання – поліноз. Захворювання протікає у вигляді різко вираженого алергічного риніту, кон’юнктивіту, важкої бронхіальної астми, мігрені, кропив’янки. Все це супроводжується різким ослабленням організму і важко піддається лікуванню.
Є різні методи боротьби з цим карантинним бур’яном: агротехнічні, хімічні і біологічні. Агротехнічні методи включають комплексний підхід до вирощування сільгоспкультур. На невеликих площах і на присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу шляхом ручного прополювання і скошування. Але слід пам’ятати, що після скошування амброзія починає інтенсивно відростати і тому його потрібно проводити не одноразово, а по мірі відростання бур’яну (не менше 3-4 рази за літо).
Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння в ґрунті і запобігання повторного засмічення. У полях сівозмін, на забур’янених амброзією ділянках доцільно впродовж двох років сіяти пшеницю озиму, яка пригнічує цей бур’ян і не дає змоги насінню визрівати. Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива. Для невеликих площ і присадибних ділянок можна використовувати натрієву і амінну сіль (2-3 кг/га в суміші з аміачною селітрою 10 кг/га), чи з сульфатом амонію.
Особливу увагу при боротьбі з амброзією слід приділяти необроблюваним землям, а саме пустирям, лініям електропередач, смугам шосейних залізничних доріг, вигонам. Усюди, де є можливість, такі землі повинні засіватись багаторічними злаковими травами.
Амброзія полинолиста — надзвичайно шкідлива карантинна рослина. Аби не допустити її поширення, необхідно об’єднати зусилля у боротьбі з цим бур’яном. Нехтування та зволікання у цій справі державної ваги може завдати непоправної шкоди для всього суспільства.
Виноградівський район є туристичним та оздоровчим краєм, куди приїздять гості з усієї України та з-за кордону, тому треба зробити все можливе для збереження відповідності його статусу екологічно чистого краю. Тільки спільними зусиллями, за активної підтримки держави з проблемою забур’яненості земель можна успішно справитись.
Виявляйте і знищуйте амброзію полинолисту!
М.П. Чонговай,
головний спеціаліст – державний інспектор фітосанітарної інспекції
В.В. ОрябкО,
головний фахівець фітосанітарної лабораторії
М.В. Глагола,
головний фахівець фітосанітарної лабораторії
