На сьогодні район вже затих, заспокоївся – знаємо майже всіх, хто пройшов у депутати місцевих органів влади, кого обрали головами селищ, сіл і міста. Напруга спала, політичний бомонд притих. Можна зробити певні висновки, але я хочу акцентувати увагу на іншому. Поки окремі кандидати кожен по-своєму піарилися в надії закохати в себе якомога більше електорату, волонтери Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів ні на мить не зачиняли двері офісу, продовжували працювати у звичному для себе ритмі. Бо комусь піар, а комусь біда. І цю біду доводилося розділяти з тими, кому потрібна наша допомога. Для переселенців за останні два тижні принесли одяг і взуття містяни Світлана Мигалко, Людмила Савинець, Іван Сливка. Натомість самі волонтери відвезли солдатам у військову частину синьо-жовті обереги, шкарпетки, цигарки, соки. Від угорських партнерів за сприяння дирекції Перехрестівської школи-інтернату знову отримали милиці, ходулі, палиці тощо, які незабаром «поїдуть» у військові госпіталі. Волонтери видали форму пораненому бійцю, отримали фотозвіт зі Сходу про доставлення буржуйки бійцям 25-ої бригади. Ми також відправили посилку для бійців ракетного дивізіону – ланцюг для бензопили, шину, каву, засоби гігієни, спорядили амуніцією бійців батальйону «Тиса». Все це – за кошти небайдужих людей, таких, як Юрій Довжанин, який приніс у офіс 1000 гривень, як городянка, яка залишила 500 гривень і навіть не хотіла назвати свого імені, мовляв, не для піару це робить, а для нужд земляків. Дякувати Богу, таких людей із цілком зрозумілих причин хоч і стає дещо менше, але вони від щирого серця намагаються допомогти солдатам на фронті.
Не перестають дивувати своєю щирістю школярі Виноградівщини. Представники шкіл цього тижня масово навідувалися в офіс, приносячи зібрані пластикові кришки. Зокрема, міська ЗОШ №4 принесла їх 5600 штук, учні ЗОШ №8 зібрали 4063 штуки, школярі другої одинадцятирічки – 3888, Великокопанської ЗОШ – 3000, Новосільської – 2850, Пушкінської – 750, Горбківської – 418 штук.
Підтримавши волонтерську акцію «Добро жменями», учні Шаланківської ЗОШ зібрали і акуратно спакували в картонний ящик 2003 штуки пластикових кришечок, кошти від яких підуть на виготовлення протезів для поранених. А учні Веряцької ЗОШ на чолі з Марією Тарнай свої кришки рахували… кілограмами: аж 6 кг назбирали і привезли у офіс волонтерів. Наша активістка Анастасія Староста зібрала чимало кришечок під час відпочинку в лісі, у окремих кульочках принесли їх Людмила Савинець, Юлій Ковач, Олеся Сабо, Петро Цюна, Альбіна Гребенюк, Надія Шаркаді. А колектив «АВЕ Виноградово» знову привіз два міхи таких кришок – щира подяка директору Адальберту Жидику за порозуміння у цій важливій справі.
– Що ще, крім кришок, потрібне солдатам? – запитували днями дві дівчинки міської ЗОШ №1, несміливо переступивши поріг волонтерського офісу і передаючи воякам свої малюнки. Ми порадили їм приносити станки і креми для бриття, зубні пасти, чай, теплі шкарпетки…
Кажуть, що дитинство і війна – поняття не сумісні, але дивлячись на активність наших діток, розумієш, що їх розум здатний розмежувати добро і зло. І добра в наших дітях набагато більше, ніж негативу. Тому в нас є майбутнє!
Мальвіна САВИНЕЦЬ, волонтер
