Славний ювілей відсвяткувала одна з найстарших читачок міської бібліотеки

90-річчя зустріла жителька Виноградова Лариса Кравцова. Ті, хто знають ювілярку, відгукуються про неї, як про ввічливу, доброзичливу і привітну людину.
Лариса Борисівна народилася в селі Таганча Черкаської області в сім’ї службовців. Батько працював старшим землевпорядником, а мати друкаркою. Дитинство пройшло в Баришівці Київської області, куди перевели працювати батька. Коли почалася війна, родину разом з іншими евакуювали в Оренбурзську область. Батька призвали на фронт. 20 серпня 1943 року загинув на фронті в с. Тучки, де і похований в братській могилі. Після звільнення Києва, сім’я повернулася жити в Україну в Баришівку, де Лариса продовжила навчання спочатку в школі, а потім в Київському технікумі харчової промисловості. Після закінчення навчання в 1948 році була направлена на Виноградівський хлібокомбінат. Працювала плановиком-економістом, а згодом старшим економістом. Звідси вийшла на заслужений відпочинок. Тут, у Виноградові, доля звела Ларису Борисівну з військовим, за якого в червні 1952 року вийшла заміж.
Олексій Федорович брав участь у бойових діях проти німецьких фашистів з вересня 40-го по травень 1945 року. Був сержантом, командиром гармати зенітно-артилерійського полку 38-ої стрілецької дивізії Сталінградського фронту. Нагороджений медаллю «За оборону Сталінграда». Після Сталінградської епопеї ще довгими фронтовими дорогами пройшов у складі третього Українського фронту. Мав декілька поранень. За ратні подвиги нагороджений орденами «Вітчизняної війни» І ступеня, «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня, медаллю за бойові заслуги» і 14 медалями. Після демобілізації працював на різних посадах у райвідділі внутрішніх справ . Помер в червні 2006 року.
Подружжя Кравцових прожили разом 54 роки в злагоді і любові, виховали двох дітей. Зараз вона щаслива бабуся чотирьох внуків та трьох правнуків.
Лариса Кравцова з шкільного віку любить читати книжки і не уявляє собі життя без читання. Разом з чоловіком були постійними відвідувачами бібліотеки. Сюди приходили не лише за книгою, але й за живим людським спілкуванням. Сьогодні ходити до бібліотеки Ларисі Борисівні уже важко, хоча читає досі охоче й багато. Книги на її замовлення приносить син.
Захоплюється українською класикою, любить книги сучасних українських письменників та зарубіжних авторів, завжди ділиться думками про прочитану книгу. Ми, бібліотечні працівники міської бібліотеки, пишаємося тим, що протягом багатьох років Лариса Борисівна є постійною користувачкою міської книгозбірні і бажаємо ювілярці міцного здоров’я та довгих років життя.

Галина Шапко, міська бібліотека-філія