Хоча вже минув день вшанування прекрасної половини людства, але є жінки, про яких варто згадувати і після першого весняного свята. Сьогодні наша розповідь про чарівну, впевнену в собі жінку, котра завжди досягає успіху та омріяної мети, порядну господиню, яка не тільки вміє чудово поєднувати сімейне життя з роботою, але самовіддано присвячує себе найулюбленішій справі – співу. Лівія БАТОРІ – директор будинку культури Нового Села, учасниця самодіяльного народного хорового колективу працівників культури та любителів хорового співу міського будинку культури, керівник вокального ансамблю пенсіонерів «Чологань» та дитячих танцювальних колективів «Водоспад» і «Сонечко».
Народилася вона 29 грудня 1978 року. Коли їй було 10 років батьки розлучилися. Подолати важкі часи їм допомагала бабуся. Життя співачки було нелегким. На той час її рідна матуся Марія Баторі працювала художнім керівником будинку культури, а також була солісткою. Крім того, займалася рукоділлям. З дитинства Лівія чула народні та різні сучасні пісні в маминому виконанні. Звичайно, брала з неї приклад, повторювала за нею репертуар і танцювала під музику. Тому виступати перед публікою ніколи не боялася, а навпаки – це приносило їй неабияке задоволення. У подальшому молода дівчина захотіла піти маминою стежкою, адже щиро захоплювалася музикою та мріяла стати співачкою.
Після закінчення Новосільської загальноосвітньої школи вона вступила в Ужгородське училище культури, де відразу помітили естрадний голос учениці. Відтоді вона з учителями постійно виступала на різних заходах та концертах. Здобула освіту за фахом «організатор культурно-масових заходів, керівник естрадних та духових оркестрів». Любили її вчителі та однокурсники за прекрасний та дзвінкий голос. Деякий час співала і в музичній групі. Тим часом знайшла свою другу половину, з яким виховують двоє дітей – сина та доньку. За словами Лівії Степанівни, її свекруха свого часу працювала директором будинку культури у рідному селі, а потім передала естафету своїй невістці. Відтоді вона тут працює і отримує неабияке задоволення від роботи, музика заспокоює, і тим самим звільняє її душу від всіляких негативів.
Гордиться тим, що активними учасниками художньої самодіяльності села є не тільки діти різних вікових категорій, а й пенсіонери, які залюбки вдягаються у вишиті народні костюми, та охоче їдуть на фестивалі і різні святкові заходи. А сільські дітлахи одразу після уроків поспішають до неї позайматися. Батьки цим задоволені і всіляко допомагають, бо знають, що ця енергійна людина виховує дітей на належному рівні. Завдяки батьківській підтримці вдалося пошити дітям вже багато різних костюмів для виступів. Лівія Степанівна постійно у роботі старається забезпечувати вихованців сучасною технікою: має комп’ютер, принтер та підключений інтернет. Розповіла співачка й про те, що кожного року зі всіма учасниками вони готують різні концерти: на День матері, День села, а також організовують сюреті-бал, новорічні та різдвяні бали, на яких вона кожного разу виступає, зачаровуючи своїм голосом присутніх. Часто співає і вдома, це для неї, так би мовити, «антидепресант».
Співачка мріє про те, щоб її діти теж стали музикантами. Син Тиберій п’ять років поспіль навчався у музичній школі, має гарний голос, але йому до душі ремонт автомобілів та дуже любить мотоцикли. А донька Ванесса має своєрідний характер. Дуже успішна учениця, прекрасно танцює, співає та вчиться грі на піаніно. Вона успадкувала від матері музичні здібності. Тому співачка плекає надію, що донька також у майбутньому вибере музичний шлях життя.
Лівія Степанівна вважає, що доля подарувала їй безмежно щасливе жіноче життя – здорових і талановитих дітей, досягненнями яких щиро пишається кожен день, хорошого чоловіка, який повсякчас підтримує її всілякі починання та допомагає по господарству. Крім того, він також любить музику, вміє грати на гітарі та має різну музичну техніку, якою забезпечує всіх артистів на святкових дійствах. Не дивно, що в них іще є багато планів та нездійснених бажань, але в такій життєрадісній сім’ї всі проблеми завжди вирішуються легко, бо музика наповнює сяйвом її життя.
Ріта МЕЗЕЙ
