ЯК ЮНАКИ З БЕРЕГОВА ГРОШІ ДЛЯ ЗСУ ЗАРОБЛЯЮТЬ

У берегівської волонтерки Ярослави Федур на її особистій сторінці у facebook побачила допис про учня ліцея ім. Т. Шевченка 13-тирічного Богдана Філімонова, який передав для ЗСУ 1000 грн. Не могла оминути увагою, адже саме такі діти – наше достойне минуле і їх приклад є
гідним для наслідування. Поспілкувалася з мамою юнака Оленою Філімоновою. Батьки виховують своїх двох снів гідними нащадками і патріотами Батьківщини. Старший Євгеній після проходження строкової військової служби
підписав контракт.

У 2014-му почалася війна. Хлопців із 128-ої ОГШБр відправили на Донбас. Оскільки на той час Українська армія була гола-боса, батьки об’єдналися у волонтерську спільноту, аби їм допомогти. Чоловік Сергій разом з Ярославою Федур та іншими батьками відправляли хлопцям на Схід гуманітарку. Згодом він сам пішов добровольцем на фронт і попросився до сина в бригаду. Вони обоє пройшли Дебальцівський котел. Дружині і матері це дуже важко було пережити, але вона твердо вірила: «Вони разом і все буде гаразд!». Так і сталося – герої повернулися додому живими і неушкодженими. Богданчик тоді ще був маленький, але відчував мамин біль. Тож тепер у свідомому віці юний патріот взявся допомагати нашим захисникам.

– Браслети з резинок Богдан плів і раніше. А тут на початку навчального року вирішив таким чином заробити кошти для ЗСУ. Запропонував своїм друзям Костянтину Любинецькому та Мартіну Товту долучитися до цієї справи. Вечорами вдома плели, а після школи на вулиці сиділи і продавали. Коли заробили перші 50 грн., були дуже щасливі. Це для них стало неабияким стимулом. Виявляється, купити жовті і блакитні резинки найважче. Тепер разом з грішми передали і браслети для військових. Стартовий капітал я дала. А далі виручили першу тисячу гривень для ЗСУ і ще залишилися гроші на ризинки. Тож продовжуватимуть цю справу і далі. Ми щиро вдячні всім тим людям, котрі повірили у наших синів і придбали у них поробки, бо без їхньої довіри старання були б марними, – каже Олена Михайлівна.

З такими дітьми мирній і процвітаючій Україні бути!

Наталія КОБАЛЬ