Коли дитина сидить вдома за комп’ютером, то вона знаходиться у повній безпеці, часто впевнені батьки. Головне – що вона на їхніх очах, а, значить, нічого поганого з нею не станеться. А дитина тим часом усе більше і більше заглиблюється у віртуальний світ з його законами і небезпеками, що чатують на кожному кроці. І найгірше, коли ці небезпеки прориваються у нашу реальність і призводять до трагедії.
Сьогодні в інтернеті є велика кількість соціальних мереж. З одного боку, це добре, бо дає можливість бути поінформованим в усіх питаннях. Але погано інше – в цих соціальних мережах і на різноманітних сайтах є багато шкідливої інформації. І якщо ми кажемо, що вона шкідлива для дорослого населення, то ще більш шкідливою вона може бути для дітей, які ще не вміють і не можуть її аналізувати та розуміти всі приховані в ній небезпеки.
Батьки… Заклопотані та відсторонені, вони часто витрачають зароблені гроші на те, щоб їхні діти мали щось, чого, цілком імовірно, бракувало їм самим у такому ж віці. Вони думають, що одяг, ґаджети та кишенькові гроші це і є те найкраще, що вони можуть дати своїм нащадкам. Зосереджуючись на фінансовій стороні батьківського обов’язку, затягнуті у вир робочих буднів, мами і тати вже не мають ані часу, ані бажання спілкуватися з дітьми. Проблеми дітей видаються їм смішними, адже діти не мусять турбуватися, де взяти гроші, щоби купити їжу, оплатити комунальні послуги, вони не повинні турбуватися про житло та одяг – усе це в них вже є. А які ще можуть бути проблеми?
Як швидко дорослі забувають, що підлітками бути важко. Ти ще не дорослий, але вже і не дитина. Тобі здається, що настав час знайти своє місце у житті, засвідчити про своє існування як особистості, але ще невідомо, як це зробити та й невідомо, чи ти вже особистість. Хочеться плакати і кричати, хочеться зробити щось вражаюче, щоби тебе помітили, а водночас хочеться не привертати до себе зайвої уваги. Купа протиріч і суцільна невпевненість. Психологи кажуть, що багатьох підлітків відвідує думка про смерть, але їх більше цікавить, якою була б реакція близьких та друзів, якщо б…, а не самогубство, як мета, але…але…
Так-от, шановні батьки, прийшов момент істини. Не виключено, що ваші цілком успішні у школі діти, життя яких розписано погодинно на репетиторів, гуртки та мовні курси, і все це, «щоб без діла не тинялись» і «щоб їх дурня не чіпалась», якраз думають, що було б, якби їх раптом не стало. Страшно? Та, мабуть, не дуже, адже зараз ви думаєте, що навряд чи це якимось чином стосується саме вас і вашої цілком нормальної сім’ї. Але ви будете здивовані, бо діти з проблемами бувають не лише у патологічних родинах.
Чому? Бо ваша дитина – не ви. У неї є свій характер і свій власний поріг супротиву на зовнішні подразники. Та й батькам важко мати реальний контроль над усім. Особливо, коли ми самі вклали своїм дітям до рук смартфони з безконтрольним доступом до інтернету. Сьогодні інформація про небезпечні групи в соціальних мережах широко обговорюється суспільством. Деякі батьки сильно стривожені і буквально фізично відчувають, як їх засмоктує той холодний і тривожний страх, що саме їх дитина раптом зацікавиться «грою», у якої зовсім не іграшковий кінець.
Чому діти вступають
у такі групи
Першою причиною є звичайна цікавість. Підлітків у їх юному віці приваблює все невідоме, і вони часто не задумуються над тим, що деякі з «цікавих речей» краще ніколи не пробувати. Друга причина – це ті проблеми, з якими діти залишаються сам на сам. Хоч для дорослих вони здаються несерйозними, потрібно розуміти, що підлітки сприймають їх зовсім інакше. Дуже часто причиною участі у таких групах є проблеми в сім’ї. Навіть, якщо на перший погляд здається, що у вас нормальна повноцінна сім’я, у стосунках між батьками і дітьми все одно можуть бути проблеми.
(Далі буде)
Світлана ТОДАВЧИЧ,
завідувач центру практичної психології та соціальної роботи при управлінні освіти, молоді та спорту РДА
