Уперше за весь час війни (кажу не лише за ці 10 місяців повномасштабного вторгнення, а за весь період з 2014-го року) мені зателефонували наші захисники з фронту з незвичним проханням – написати подяку людям, котрі донатять армії. «Знаєте, в наш час багато хто каже, що чоловіки повиїжджали за кордон на заробітки і їм байдуже, що відбувається в Україні. Головне, що вони за межами держави і їх не мобілізують. Звісно, є всякі. Та, на щастя, є й такі, котрі, працюючи за кордоном, допомагають армії фінансово. От нам, до прикладу, треба було мікроавтобус для перевезення людей. Зателефонував нам Михайло з Чепи (чоловік не хоче оприлюднювати своє прізвище), котрий допомагає працевлаштуванню закарпатців в Угорщини і спитав, що нам потрібно. Він не раз нас виручав. Оскільки тоді, на початку, була проблема з переміщенням особового складу, сказали, що є потреба в транспорті для перевезення до 20 чоловік. Він почув прохання. Згуртував довкола себе команду однодумців-заробітчан, які зібрали гроші на придбання мікроавтобуса Mercedes Sprinter. Це – Іван Божар, Річард Орбан, Володимир Курочкін, Василь Йовчак, Василь Буда, Степан Молнар, Йосип Філеп, Віталік Улітін, Йосип Товт, Василь Блецко, Іван Петраш, Анатолій Алєнічев, Юрій Ціцей, Степан Товт, Юрій Цупик, Микола Варга, Іван Гочаді, Володимир Григорєв, Володимир Марушка, Іван Біланчук, Степан Галас, Юрій Козак, Володимир Стагов, Михайло Шафі, Павло Сірко, Василь Мігайчов, Тарас Григорєв, Степан Рішко, Володимир Гулін, Сергій Плеска, Іван Ромушка, Володимир Ловга, Ігор Деревіцкі, Роман Матій, Атіла Пейтер, Павло Волощук, Михайло Потокі, Всиль Зеленяк, Михайло Семен, Олександр Омбруш, Василь Молнар, Крістіан Костак, Томас Любка, два Івани Талабіри молодший та старший, Сергійй Фірге, Мирослав Матій, Артур Матій, Юрій Ракушінец, Елемир Сідор. Велика подяка всім цим людям. Разом з нами вони також роблять все для того, аби наблизити перемогу, – кажуть воїни 101-ої бригаді 73-го батальйоні Збройних сил України.
Вкотре переконуємось в тому, що в нас неймовірні люди, а, отже, – непереможні!
Низький уклін і щирі слова шани захисникам та донатам. Вільній і процвітаючій Україні – бути!
Наталія Кобаль
