П’ятий місяць живемо і перебуваємо в постійній облозі думок, тривог і завивання сирени. Кожна чергова нагадує, що на нашій землі далі триває війна. Однак, опускати рук ні думкою, ні навіть страхом не маємо права і не хочемо. Кожний українець зараз робить все можливе, аби крок за кроком наближати Світлий День Перемоги. Такий довгоочікуваний і жаданий мирний день. Той вимріяний в уяві спокій і звичний ритм життя наших буднів і свят, в якому ми перебували до 24 лютого. Той світанок став переломним і знаковим у нашій долі. В світанок того четверга почалася ніким не очікувана, жорстока і кровопролитна війна.
Цими, проникливими у людську свідомість словами, розпочав свій деб’ютний творчий вечір «Вільні. Сильні. Молоді» наш земляк від Бога обдарований співак, постановник, хореограф, танцюрист та заядлий футболіст Володимир Корпош. Із своїми надійними однодумцями проробили неймовірний обсяг робіт і до Дня молоді на підтримку 128-ої гірсько-штурмової бригади організували справді вражаючиий вечір. Глядачі вщент заповнили простору залу міського будинку культури. Та завивання сирени змусило всіх перейти до сховища. Після закінчення оголошеної тривоги вони знову повернулися до зали.
…Володі Корпошу – 27. Народився під Новий 1995 рік. Став прємним подарунком молодим батькам. Вікторія Йосипівна працювала швеєю на місцевій швейній фабриці. Василь Іванович захоплювався музикою. Постійно грав ударником у ВІА «Ескіз». Молодь міста гурт звеселяв на танцювальних майданчиках та концертних сценах, заряджаючи позитивною енергією. Із старшою на 3 роки сестричкою Євгенією з ранцями за плечима вони щодня поспішали до школи. Потім Володя став учнем Виноградівського ВПУ-34, де навчався у 2010-2013 рр. і здобув професію бухгалтера-обліковця. Але юнака вабили музика, танці, футбол… Наполегливо працює в цьому напрямку і весь вільний час віддає улюбленим заняттям.
Три роки тому став членом педколективу студії мистецтв «NewArt». Наче вдруге на світ народився. Як хореограф знайшов себе між своїми улюбленими вихованцями. Його серце переповнене світлими почуттями до дітей, які охоче з ним займаються, підказують нові теми і разом вибудовують нові номери. Завдяки їм став писати пісні: на патріотичну тематику, про любов до отчого краю, рідного міста, до коханої…
…У глибині авансцени спалахують прожектори. З димової завіси вихоплюють постаті Олексія Теремти, що грає на вірменській дуді та ритм-гітарі, бас-гітариста Едуарда Скунця та гітаристку Вікторію Грабовчак, піаністку і оранжирувальницю Наталію Вейконь, співачку Світлану Фельцан та самого винуватця концерту Володимира Корпоша. Вражаючі світлові, звукові та димові ефекти на сцені створюють і забезпечують запрошений мукачівський концертний сервіс VMS, який в цім жанрі відтворюють визнаний фахівець Віктор Шелестай та наш земляк Олександр Калініченко.
Звучить авторська пісня Володимира Корпоша «Очі єдині», її змінюють інші «Не відпускай мене», «Я буду там, де ти». Молодь міста довго чекала на цю зустріч. І ось вона настала. Зала уважно слухає пісні «У твоє життя увірвалася не твоя війна», «За крок до Перемоги». Після жартівливої сценки «На прийомі у місцевої влади» юна глядачка Златка виходить на сцену і дарує Володимиру Васильовичу свій малюнок «Війна закінчиться нашою Перемогою». На єдиному подиху залом тричі прокотився клич: «Слава Україні!», «Героям слава!»
Нещодавно вихованці хореографічної групи, яку веде Володимир Корпош, повернулися із Свидника (Словаччина). Вони теж брали участь у концерті, який став виявом подяки українців – словакам за надійну підтримку Україні у воєнний час. Юні танцюристи – неодноразові переможці численних конкурсів молодих талантів, що проходили у Львові, Івано-Франківську та гуцульському містечку Яремче. Зараз вони заволоділи сценою, щоб показати землякам як у наполегливій щоденній праці шліфують свою майстерність і виконавську зрілість.
Окремо хочеться звернути увагу на вдячні слова Володимира Корпоша людям, які у свій час повірили в нього і підтримали його задум. З оберемком квітів вирушає до матері Вікторії Йосипівни, котрій завдячує своєю появою на світ. Вдячне слово адресує батькові Василю Івановичу, який змалку привив йому любов до музики. Прямує до Світлани Міндак, яка першою в училищі підмітила потяг юнака до сцени, де він себе почував так вільно, як риба у воді. Далі крокує до товариша Олександра Товта. Без його надійної підтримки він не став би тим, ким є зараз. Звучить пісня «Я без тебе не я». Зараз її виконує тріо вокалістів – Володимир Корпош, Світлана Фельцан та Михайло Лендєл. Після ритмічного танцю його вихованців на сцену запрошений фронтмен гурту «Чаламада» Роберт Тіводор. Це він став потужним імпульсом для прояву і зародження пісенного автора Володимира Корпоша. Зараз виконав свою пісню «У моїм серці, ти, єдина Україно».
Майже чотири роки поспіль Володимир Корпош займався у танцювальному колективі «DANCEBOOM» спорткомплексу «Олімп». Ним і досі незмінно керує Яна Любка. Квіти вдячності, піднесені їй, та спільний фотознімок, залишиться як спогад в альбомі про цю неповторну мить.
І знову лунають зворушливо-ліричні та щирі «Приходь частіше», «Єдина», «Будь зі мною назавжди» Танцювальна сюїта «Стефанія», яку виконують його вихованці, отримує оберемок ромашок.
– Іти до мрії, незважаючи на всі труднощі і перешкоди, гуртуватись, єднатись, творити, щоб після Перемоги разом вийти на центральну площу міста і побачити рідний нічний Виноградів, – на прощання каже Володимир глядачам.
Бурхливі оплески вдячних слухачів, бажання сфотографуватись із молодим шоуменом Володимиром Корпошем, аби цей промінчик позитиву рознести по домівках, як уставлену в серці тверду Віру, Надію і Любов: Україна була, є і буде!
Марія КОНКІНА
