«Відчуваю лють і мотивацію зробити все для перемоги!», «Дуже складні враження…», «Наші воїни неймовірні!» – це лише кілька відгуків відвідувачів музею «Війна очима волонтерів», який відкрито у центрі Виноградова.
Музей, присвячений повномасштабній війні, на базі волонтерського штабу «Рух підтримки Закарпатських військових – Виноградів» відкрився у річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. Уламки снарядів і мін, які летять на українські міста щодня; побутові речі та форма росіян; колись небезпечні вибухові пристрої: інсталяція занурює в атмосферу, в якій знаходяться наші воїни та цивільні на лінії зіткнення.
За словами голови Руху Михайла Романа, музей має на меті об’єднати людей та нагадати, що для перемоги над загарбниками потрібна активна участь кожного українця. Експозиція поповнюється після кожної поїздки волонтерів в зону бойових дій, переважно – трофеями, які захисники України передають з найгарячіших ділянок фронту.
С-300 і «пелюсток», гільзи від АК і від САУ
У музеї представлені експонати з усієї лінії фронту: Херсонська і Запорізька області, Східний напрямок, Північ. Тут відвідувачі можуть побачити уламок ракети С-300, який вражає розміром, і гільзи від стрілецької зброї, яку застосовують вороги; хвостовики ракет і тубуси від РПГ; непомітні на місцевості протипіхотні міни й частини величезних снарядів вагою понад 280 кг. На вході до експозиції – гільзи від танкових снарядів і боєкомплекту самохідних артилерійських установок, є частини ракет «Ураган», які заввишки сягають близько 1,5 метри. Залишки ворожих дронів, форма «хороших» росіян, «медицина» окупантів – зараз в музеї понад 300 експонатів.
Пис…мо: «Пак энергетосов я с@здил у тебя… 5К оставил если тебе надо будет бухнуть»
Відвідувачі експозиції можуть прочитати особисті листи окупантів, мабуть, саме ці експонати найкраще характеризують сутність орди. В одному з листів загарбник звітує іншому окупанту про витрачені кошти та вкрадені продукти, шкодує, що не має можливості надіслати голосове повідомлення, адже написати кілька речень російською без помилок і матюків представник «русского мира» не здатен.
Є й роздруківки побажань окупантам від «пересічних мешканців» росії: «Сколько есть в душе молитв – все отдано вам! Да хранит господь жизни ваши», – згадують свого бога в листі до вбивць, гвалтівників і мародерів невідомі жителі москви. Росіяни з воронежа у тій саме роздруківці передають окупантам «пламенный привет» і кажуть про «гордость».
Залишки російської «гордости» – мапи часів радянського союзу 1982 року, радянська медична енциклопедія 1989 року, протерміновані сухпайки та горіла форма окупантів тепер у музеї трофеїв.
Найдорожчий експонат
За кожним уламком снарядів, за кожною гільзою, за кожним тубусом історія важких боїв і героїзму українських військових, історія болю та втрат. Але є експонати, які мають для волонтерів особливе значення. Михайло Роман тримає російську каску і мінометну міну: «Цю каску ми самі дістали на Ізюмщині, в селі Заводи. Тоді, під час деокупації, ми приїхали з допомогою для хлопців та йшли одразу після ЗСУ. На подвір’ях ми бачили награбовану росіянами побутову техніку, яку вони не встигли вивезти, багато форми окупантів. Події розвивалися швидко, і ми не надали значення тому, що деякі будівлі можуть бути ще не розміновані. Я перевірив сам, як міг, що розтяжок немає та забрав цю каску, а потім, коли сапери пояснили мені протокол – усвідомив, що вона могла коштувати мені життя. З подарунків від військових дуже цінна особисто для мене ця мінометна міна – її подарував у 2014 році виноградівський сапер Саша Ласьков, можна сказати, що з неї почався наш музей»
Наші – сильніші! Ми переможемо!
Музей вже відвідали сотні людей: дорослі та школярі, виноградівці та переселенці, військові та цивільні. Військовим цікавіший технічний бік: «Такого я ще не бачив», – каже Олег, боєць 101-ї бригади ТРО ЗСУ, дивлячись на деякі елементи української зброї, які передали волонтерам вояки зі спецпідрозділів.
Люди, які втратили через російську агресію дім, сприймають експозицію по-різному: хтось багато питає про підрозділи, яким допомагають волонтери, але не хоче бачити російську форму, яка нагадує про жахіття. Хтось навпаки – робить багато фото, питає про історію трофеїв, охоче ділиться враженнями.
Діти ставляться до виставки простіше, ніж дорослі – зі щирою цікавістю та, відповідно, безліччю запитань: «А тут є Джавелін?», «Снаряди не вибухнуть?», «Звідки ці ракети?», «Чому не можна торкатися експонатів?». На всі запитання волонтери Руху надають детальну відповідь. Але головне – висновки, якими діти діляться після екскурсій: «Я теж хочу бути волонтером! Тут так багато російських снарядів і форми, значить наші військові гарно працюють. Наші – сильніші, ми переможемо!» – це те, за що воюють наші бійці, це те, що мотивує кожного волонтера.
Відвідати музей «Війна очима волонтерів» можна щотижня у понеділок, середу і п’ятницю з 10:00 до 16:30 за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, б. 39.
Катруся КОСІЛКОВА
